Рем Георгійович Симоненко - Тарас Шевченко та його доба. Том 2

офіцер – син простого козака – прагнув полегшити службу поета в Орській фортеці. При сприянні Матвєєва його призначено до Аральської описової експедиції (1848 – 1849). Перебуваючи у Раїмському укріпленні, Шевченко повсякденно зустрічався з Матвєєвим, який кілька місяців виконував обов’язки начальника укріплення. Їхні добрі взаємини тривали і в Оренбурзі восени-взимку 1849 – 1850 рр. Увагу Матвєєва поет відчував і в Новопетровському укріпленні. Матвєєв не раз згадується в листах Шевченка. (Шевченківський словник. Т. 1. С. 386.)

572

Олександр Трохимович Богомолов – поручик 4-го лінійного батальйону Окремого Оренбурзького корпусу. Допомагав організувати роботу Аральської описової експедиції 1848 – 1849 рр. В 1848 р. – начальник Кос-Аральського форту, 1849 р. – командир роти, до якої був зарахований Шевченко під час Аральської експедиції. За спогадами Е. Нудатова, Шевченко зустрічався з Богомоловим і в неофіційній обстановці. (Там само. С. 77.)

573

На стор.18 цитованого тексту вміщено чорно-біле зображення акварелі Т. Г. Шевченка «Місячна ніч на Кос-Аралі».

574

Томаш Вернер (Хома) – польський політичний засланець. За поширення антиурядової літератури й підбурювання ремісників до повстання Вернера у 1844 р. віддано рядовим в Окремий Оренбурзький корпус. З 1849 р. – унтер-офіцер. З 1859 р. – офіцер. Шевченко познайомився з Вернером в Орській фортеці перед початком Аральської описової експедиції. В цій експедиції Вернер брав участь як геолог. Під час плавання 1848 – 1849 рр. на шхуні «Константин» вони здружилися, жили в одній каюті, а між плаваннями – в одній кибитці. Дружні відносини підтримували й в Оренбурзі, де разом опрацьовували матеріали експедиції. Шевченка і Вернера зображено на малюнку О. П. Чернишова «Т. Г. Шевченко серед польських засланців». Поет згадував Вернера в листах до Б. Залеського 6.VI.1854 р. і 10.ІІ.1855 р. Очевидно, Шевченко листувався з Вернером, але їхні листи не збереглися. В 1849 р. в Оренбурзі Шевченко виконав портрет Вернера… Оригінал не знайдено. В Домі-музеї Т. Г. Шевченка зберігається фотографія портрета. (Шевченківський словник. Т. 1. С. 111.)

575

Броніслав Залеський (1820 – 1880) – польський історик і художник, діяч польського визвольного руху. В 1838 р. – член таємного студентського руху при Дерптському (Тартуському) університеті. Майже два роки був в ув’язненні, потім висланий під нагляд поліції до Чернігова. В 1845 р. повернувся на батьківщину і жив у Вільні. За конспіративну діяльність та зв’язки з польськими революційними гуртками в 1846 р. заарештований і в 1848 р. засланий рядовим до Окремого Оренбурзького корпусу. Разом з З. Сєраковським входив до революційного гуртка польських політичних засланців. У 1853 р. дістав чин прапорщика; у 1856 р. служив в редакційних комісіях (у Мінську та Москві) по підготовці селянської реформи 1861 р. В 1860 р. емігрував з Росії до Франції. В 1863 р. допомагав закупити зброю для учасників польського визвольного повстання 1863 – 1864 рр. Співробітничав в емігрантських виданнях. З Шевченком познайомився і заприятелював у листопаді 1849 р. в Оренбурзі. Як художник Залеський був прикомандирований допомагати Шевченкові завершувати малюнки, що їх поет виконав під час Аральської описової експедиції. В 1851 р. вони разом брали участь у Каратауській експедиції. У цей час український митець намалював Залеського на картині «Шевченко серед товаришів»… З 1853 р. листувалися. Збереглося 16 листів Шевченка до Залеського і 11 Залеського до поета. Шевченко надсилав Залеському свої малюнки і Залеський, бажаючи матеріально допомогти поетові, продавав їх. Востаннє вони зустрілися у 1859 р., коли Залеський у службових справах приїздив до Петербурга. В статті «Польські вигнанці в Петербурзі»… Залеський присвятив низку сторінок Шевченку. В Парижі 1865 р. видав французькою мовою альбом офортів «Життя киргизьких степів», де відтворив кілька малюнків Шевченка. Примітки Залеського до листів Шевченка опублікував І. Франко. (Шевченківський словник. Т. 1. С. 228 – 229.)

576

Зеленка (Зельонка) Михайло Тадейович (в чернецтві Кандид, 1797 – 1860) – польський політичний засланець, ксьондз оренбурзької римсько-католицької церкви. Після польського визвольного повстання 1830 – 1831 рр. його за «участь у зловмисних намірах польських бунтівників» 1833 р. заслали в Оренбурзьку губернію. Тут він жив до кінця життя. Шевченко познайомився з ним у 1849 – 1850 рр. Поет поважав Зеленку і довіряв йому. В листуванні прихильно називав його «отець-префект». (Шевченківський словник. Т. 1. С. 240.)

577

Олексій Пилипович Чернишов (1824 – 1863) – російський художник, академік Петербурзької академії мистецтв (з 1860 р.). Автор жанрових картин. Познайомився з Шевченком, очевидно, ще навчаючись в Академії мистецтв. Зустрічався з ним в Оренбурзі в червні 1847 і 1849 – 1850 рр. Відомі три листи до поета. Листи Шевченка (зокрема, 24.Х.1847 р. і 7.ІІІ.1850 р.) не збереглися. Шевченко переслав через Чернишова до Петербурга кілька клопотань про полегшення свого становища на засланні. Шевченко згадував Чернишова в листі до М. Лазаревського 20.ХІІ.1847 р. Чернишов створив малюнок «Т. Г. Шевченко серед польських політичних засланців». (Там само. Т. 2. С. 339.)

578

Людвік Зигмунтович Турно (1805 – рік смерті невідомий) – рядовий 3-го лінійного батальйону Окремого Оренбурзького корпусу, польський політичний засланець. Син учасника польського визвольного повстання 1830 – 1831 рр. В 1848 р. за намір приєднатися до краківських повстанців його віддано в солдати й заслано до Оренбурзького корпусу. В 1849 – 1850 рр. познайомився з Шевченком, в 1851 р. під час Каратауської експедиції вони жили в одному наметі. В цей час Шевченко змалював Турно. Разом з українським поетом і польськими засланцями Турно зображений на малюнку О. П. Чернишова. В 1853 – 1856 рр. поет тепло згадував Турно в листах до Б. Залеського. В 1859 р. у чині поручика Турно увільнено від служби. (Шевченківський словник. Т. 2. С. 283.)

579

Документально причина нового ареста Шевченко (в апреле 1850 г., в Оренбурге) доныне не установлена. В возникшем в это время следственном «деле» никакого письменного доноса нет. Арестован он был в ночь с 22 на 23 апреля, содержался на главной гауптвахте, причём ни в одном документе не было сказано, за что состоит под арестом. 12 мая Шевченко был освобождён из-под ареста и затем отправлен в Орскую крепость; вдогонку командир корпуса Обручев шлёт строжайшее предписание командующему 5-м батальоном (в Орской крепости) об усилении надзора за Шевченко, за его поведением и особенно – перепиской… Ничего по-прежнему не говорится о причине, вызвавшей все эти меры, – и перевод в Орскую крепость, и усиленный надзор. Только 23 мая 1850 г. (спустя месяц после ареста Шевченко) направляет Обручев рапорт за № 353 в Петербург военному министру Чернышеву с