Даніель Дефо - Робінзон Крузо

21 КВІТНЯ. — Отак я дійшов висновку, що треба хутко братися до роботи: огородити палями велике коло, як я робив це раніше, а коли все буде зроблено, всередину перенести намет. Тим часом мешкати я змушений у старій оселі.

22 КВІТНЯ. — Наступного ранку я обмірковував, як найкраще втілити свій план, проте мені забракло реманенту. Я мав три великі сокири й цілу купу сікачів (їх ми везли на обмін для індіанців), але після того, як я зрубав ними неймовірну кількість твердого дерева, всі вони затупилися й були щербаті. Хоча у мене було точило, я не мав на чому розкрутити його, щоб добре нагострити сокири.

Отак я міркував, ніби державний муж над справами політики а чи суддя над долею засудженого — подарувати життя або скарати на горло. Зрештою я додумався до колеса з ременем, яке я міг запускати й крутити ногою, щоб руки залишалися вільними.

ПРИМІТКА. — В Англії я ніколи не бачив такого механізму й не знав секрету його виготовлення, хоча насправді він дуже поширений. До того ж мій гострильний камінь був таким здоровезним і важким, що це тільки ускладнювало роботу. Цілий тиждень я прів над своїм механізмом, заки довів його до ладу.

28, 29 КВІТНЯ. — Два дні я гострив своє приладдя, і машина з точилом показала себе дуже добре.

30 КВІТНЯ. — Я зауважив, що запаси хліба тануть, тож вирішив тепер їсти одне сухе печиво щодня. На душі мені було важко.

1 ТРАВНЯ. — Зранку я споглядав море. Саме був відплив, і я помітив на березі щось велике й незвичне — схоже воно було на діжку. Я підійшов і впізнав діжечку з корабля, а ще кілька корабельних уламків, які викинуло на берег під час останнього шторму. Помітив я також, що остов, який затонув на мілині, сьогодні стирчав із води вище, ніж завжди. Я вибив накривку з діжки й оглянув вміст. Виявилося, що тут зберігався порох. Він набрався води і злежався на камінь. Про всяк випадок я відкотив діжку далі на сухе, а сам вирішив підібратися до остова корабля якомога ближче.

Розділ 6

Хвороба

Наблизившись до кістяка корабля, я зауважив, що він змінив положення. Якщо раніше ніс був заритий у пісок, тепер він вивищувався футів на шість, а корма, добряче пошарпана морськими хвилями, відвалилась і лежала окремо. Попід самим кораблем намило цілу гору піску, тож коли раніше я не міг підібратися до нього навіть під час відпливу, хіба що плавом, тепер спокійно підійшов упритул. Спершу мене все це вельми здивувало, та згодом я вирішив, що то — наслідки землетрусу. Оскільки землетрус остаточно розламав корабель, тепер щодня море виносило з його нутра якісь речі.

Я цілком забув про те, що треба швиденько переносити житло на нове відкрите місце, а натомість всенький день шастав узбережжям, шукаючи, як би то мені добитися на корабель. Весь остов був заметений піском, і дороги всередину не було. Та оскільки я вже навчився не впадати у відчай, то постановив перетягнути на берег шматок за шматком усе, що тільки мені вдасться обдерти з корабля, — будь-яка дрібниця може згодом знадобитися.

2 ТРАВНЯ. — Найперше я відпиляв балку, на якій, гадаю, тримався ют. Коли я спиляв її, то зміг трохи розчистити пісок. Але саме починався приплив, тож мені довелося покинути роботу.

4 ТРАВНЯ. — Вийшов на риболовлю, та не впіймав жодної їстівної рибини. Я вже втомився й збирався додому, коли нарешті підчепив молодого дельфіна. Рибалив я линвою, яку зробив зі звичайної мотузки, і хоча я не мав справжніх рибальських гачків, досить часто мені вдавалося упіймати рибину, яку я сушив на сонці і потім їв в'яленою.

5 ТРАВНЯ. — Працював над остовом корабля — зрубав ще одну балку й розпиляв її на шматки, а також відірвав три великі соснові дошки з палуби. Все це я зв'язав докупи й плавом доправив до берега, коли почався приплив.

6 ТРАВНЯ. — Знову працював на кораблі: викрутив кілька залізних болтів та ще деякі залізяки. Робота була тяжкою, і я повернувся додому неймовірно змучений та подумував, чи не закинути мені цю справу з кораблем.

7 ТРАВНЯ. — Знову ходив до корабля, хоча й не мав наміру працювати, а тут помітив, що остов ще більше розламався і кілька балок відкололися самі. Шматки дерева ледь трималися каркасу, а нутро корабля відкрилося так, що я міг у нього зазирнути. Проте там було забагато води й піску.

8 ТРАВНЯ. — Пішов на корабель, прихопивши з собою ломаку, щоб відривати дошки від палуби, яка тепер зовсім виступила з води. Відірвав дві великі дошки та з припливом доправив їх на берег. Лом залишив на кораблі до наступного дня.

9 ТРАВНЯ. — Ломакою проламав отвір, крізь який зміг потрапити в трюм корабля. Намацав ломом кілька діжок, навіть спробував підкотити їх ближче, проте не зміг витягнути. Намацав також рулони свинцевого прокату, але вони були занадто тяжкими, щоб дістати їх із води.

10–15 ТРАВНЯ. — Щодня навідувався на корабель і назбирав багато дощок, стовпів, а ще два-три шматки заліза вагою сотню фунтів.

16 ТРАВНЯ. — Вночі здійнявся вітер, тому хвилі потрощили залишки корабля. Я ж цілий день полював на голубів і не зміг пробратися на судно, бо вже почався приплив.

17 ТРАВНЯ. — Кілька уламків корабля викинуло на берег десь милі за дві від того місця, де я мешкав. Я вирішив подивитися, чи вони мені не придадуться. То була частина носу, проте уламки виявилися такими тяжкими, що я не зміг зрушити їх з місця.

24 ТРАВНЯ. — З цього дня й аж до 15-го червня я щодень приходив на корабель і ломом відривав усе, що тільки міг. Одного разу на берег винесло припливом діжку смальцю, проте всередину потрапили морська вода й пісок, тож смалець зіпсувався. За ці дні я назбирав стільки дощок і стільки залізних деталей, що зміг би побудувати човен, якби знав як. Крім того, я зміг відрізати собі кілька шматків рулонного свинцю.

16 ЧЕРВНЯ. — Сьогодні на узбережжі я знайшов велику черепаху. Це вперше я натрапив на черепаху, і здається, з власної вини, бо їх тут водилася безліч: якби я раніше здогадався перейти острів навпростець, то міг би харчуватися черепахами хоч і щодня.

17 ЧЕРВНЯ. — Сьогодні запік черепаху. Всередині було шістдесят яєць! А м'ясо виявилося таким смачним, що я нічого подібного раніше не