Love - Усі її обличчя, Love

Міра стояла в центрі храму. Стихії в ній більше не боролися — вони співали в унісон. Ліан, Аерон, Рен… усі троє були частинами її подорожі. Частинами її серця. Але лише одна стежка вела до майбутнього.

Вона зробила кілька кроків — і зупинилась перед Реном.

— Твоя тиша говорила більше, ніж ти сам, — прошепотіла вона. — Я відчула тебе справжнім. Без ілюзій. Без магії.

Рен злегка усміхнувся — вперше за весь час. Він простягнув руку, і вона взяла її, не вагаючись.

— Ти обрала серце, а не силу, — сказав мудрець, що вийшов із глибини храму. — Тепер баланс буде відновлено.

У небі розгорілося світло — не вогонь, не вода, не повітря і не земля. Це був ефір — зв’язок усього живого, знак того, що світ знову цілий.