Love - Усі її обличчя, Love

Міра — дівчина, яка випадково потрапляє в інший світ через загадковий артефакт у старовинній бібліотеці. У цьому світі вона виявляє, що є центральною фігурою у древньому пророцтві: жінка, яка поєднує в собі чотири стихії — вогонь, воду, повітря і землю. І кожна стихія пов’язана з чоловіком, який уособлює її силу: Кайр — загадковий лідер пустельного племені, що володіє вогнем і поглядом, який палить гірше за полум’я. Ліан — спокійний, але сильний хранитель річкових земель, що завжди йде за серцем. Аерон — повітряний маг, зухвалий і веселий, чия усмішка небезпечніша за шторм. Рен — мовчазний воїн з лісів, земля для нього — це не лише стихія, а спосіб життя. Кожен з них по-своєму захоплений Мірою, і з часом вона не лише починає пізнавати цей новий світ, а й себе — різну поруч з кожним і

Пролог: Забутий артефакт

Дощ лив стіною, змішуючи запах старого паперу з вологою цвіллю. Міра затягла на собі каптур і обережно ступила за рипучі двері архівного відділу університетської бібліотеки — того самого, який давно мали закрити через аварійний стан. Вона не шукала нічого особливого, просто ховалась від шумного світу, як завжди. Її приваблювали забуті місця, мовчазні шафи, темні кути, де книги ще пам’ятали руки, що їх колись відкривали.

В самому кінці темного коридору вона помітила металеву шафу з вигорілим написом. Замок був зламаний. Усередині — пил, павутиння… і книга. Сама книга здавалася живою — ніби хтось щойно її залишив. Обкладинка була обтягнута темно-бордовою шкірою, з тисненням у вигляді дивного символу — коло, вписане у квадрат, а всередині — чотири маленькі знаки, схожі на стародавні руни.

Міра провела пальцями по обкладинці. Книга була теплою на дотик. Коли вона її відкрила, повітря раптом загустіло. Сторінки самі перегорталися, слова світилися м’яким золотим світлом.

— "О, носійка ключа, час пробудив тебе..." — прошепотіло щось їй у голові.

Світ захитався. Підлога зникла під ногами. Її тіло охопило світло, мовби хтось вирвав її зі звичного простору. Останнє, що вона встигла побачити — це як сторінка книги згортається в спіраль і всмоктує її всередину.

А потім був інший світ.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍