Стівен Кінг - Аутсайдер

поводження суб’єкта злочину (див. фотографії в додатку). Відбитки пальців було виявлено на гладенькій ділянці гілки; відбитки було сфотографовано й знято працівниками Криміналістичної лабораторії штату, а потім речовий доказ було доставлено мені детективом Ралфом Андерсоном (Поліцейське управління Флінт-Сіті) і патрульним Юнелем Сабло (Поліція штату, пост № 7). Отже, я можу стверджувати, що ланцюг передачі речових доказів є цілісним.

На останніх 5 дюймах цієї гілки було виявлено кров групи О+ [51], що збігається з групою крові жертви, як підтвердив сімейний лікар Френка Пітерсона, Горас Конноллі. По всій гілці також багато інших слідів крові О+, які лишились там внаслідок явища під назвою «відплюскування» або ж «піноутворення». Імовірно, що бризки летіли вгору під час наруги над жертвою, тож можна припустити, що такі ж сліди «відплюскування» лишилися на шкірі й одязі злочинця.

На отриманому зразку також виявлено сліди крові іншої групи — АВ+ [52], яка трапляється дуже рідко (3 % населення). Вважаю, що це кров суб’єкта злочину, і покладаю, що він міг порізати руку, в якій тримав гілку, бо орудував нею з великою силою.

Велику кількість крові О+ було знайдено на водійському сидінні, кермі й приладовій дошці фургона «Еконолайн» 2007 року випуску, який знайшли покинутим на парковці для співробітників паба «Коротуни» (Мейн-стрит, 1124). Плями крові АВ+ також було знайдено на кермі фургона. Зразки мені передали сержанти Емер Стентон і Річард Спенсер, і таким чином я можу стверджувати, що ланцюг передачі речових доказів є цілісним.

Велику кількість крові О+ було виявлено на одязі (сорочка, штани, шкарпетки, кросівки «Адідас», труси «Джокей»), знайденому в «субару» 2011 року випуску біля покинутого причалу при Шосе 72 (також відомому як Олд-Фордж-роуд). На лівому манжеті сорочки теж є пляма крові АВ+. Ці зразки мені передали патрульний Джон Корита (пост № 7) і сержант Спенсер із КЛШ, і таким чином я можу стверджувати, що ланцюг передачі речових доказів є цілісним. На час написання цього звіту крові типу АВ+ у «субару аутбек» не виявлено. Можливо, таку кров знайдуть, проте також може бути, що всі порізи, які зловмисник міг завдати собі протягом скоєння злочину, уже загоїлися на той час, коли він покинув «субару». Також можливо, що він перев’язав порізи, проте виявлені сліди такі незначні, що я вважаю це малоймовірним. Навіть у найгіршому випадку це були лиш неглибокі порізи.

Зважаючи на рідкісність крові типу АВ+, раджу якомога швидше визначити тип крові всіх підозрюваних.

ДНК:

Черга зразків до ДНК-тесту в Кеп-Сіті завжди дуже довга, і за звичайних обставин результати можна отримати лише за кілька тижнів, а то й місяців. Проте, зважаючи на неймовірну жорстокість злочину, а також вік жертви, зразки, отримані на місці скоєння злочину, просунуто на початок черги.

Головний зразок — сперма, виявлена на стегнах і сідницях жертви, але є ще зразки шкіри, знайдені на гілці, якою було здійснено акт содомії над малим Пітерсоном, і, звісно ж, зразки крові, які я описав вище. Результати ДНК-тесту сперми, знайденої на місці скоєння злочину, будуть доступні для порівняння наступного тижня. Сержант Стентон повідомив мені, що результат може бути готовий навіть раніше, проте я вже багато разів мав справу з процедурою ДНК-тестування і тому припускаю, що наступна п’ятниця є імовірнішим терміном, навіть у такій першочерговій справі, як ця.

Хоч це і суперечить протоколу, я відчуваю потребу дати тут персональну вказівку. Я мав справу з речовими доказами від численних жертв убивств, але це був найгірший злочин, з яким мені доводилося працювати, й особу, що його скоїла, треба затримати чимшвидше.

Службову записку продиктував доктор Едвард Боґан об 11:00

  21

Гові Ґолд закінчив свою закриту нараду з Террі о 20:40, на цілих десять хвилин раніше того моменту, коли мали б спливти призначені півгодини. На той час до Ралфа й Білла Семюелза приєдналися Трой Рамадж і Стефані Ґулд — патрульна, що прибула на зміну о восьмій. Із собою вона мала набір для взяття зразків ДНК, який ще не встигла вийняти з пластикового мішечка. Проігнорувавши коментар Гові «Ой-вей, лихо вам», Ралф спитав у адвоката, чи згоден його клієнт здати мазок на ДНК-тест.

Гові саме притримував ногою двері до кімнати для допитів, щоб вони знову не замкнулися.

— Террі, вони хочуть взяти в тебе мазок зі щоки. Ти не проти? Усе одно ж візьмуть, а мені треба хутенько зробити кілька телефонних дзвінків.

— Гаразд, — відповів Террі, у якого під очима вже почали з’являтись темні кола, та голос був спокійний. — Давай зробимо все, що треба, щоб до півночі я вже звідси вийшов.

Чоловік говорив так, наче був абсолютно певен, що так і трапиться. Ралф і Семюелз перезирнулися. Семюелз підняв брови й через це ще більше став скидатися на Альфальфу.

— Зателефонуй моїй дружини, — попросив Террі. — Скажи їй, що зі мною все окей.

— Найперший пункт у моєму списку, — усміхнувся Гові.

— Іди в кінець коридору, — порадив Ралф. — Там усі п’ять рисок зловиш.

— Знаю. Я тут уже бував. На реінкарнацію схоже, — відповів Гові й звернувся до Террі: — Нічого не кажи, поки я не повернуся.

Офіцер Рамадж узяв мазки (по одному з внутрішнього боку кожної щоки) і показав їх на камеру перш ніж розкласти зразки по маленьких пробірках. Офіцерка Ґулд сховала пробірки назад у пластиковий мішечок і, тримаючи його перед камерою, опечатала червоним стікером для зберігання речдоків. Потім вона розписалася в акті передачі й зберігання речдоків. Двоє офіцерів муситимуть віднести ці зразки до невеликої кімнати-комори, що слугувала поліції Флінт-Сіті сейфом для речдоків. Там мішечок знову покажуть на камеру під стелею, а тоді зареєструють і покладуть на відповідне місце. Наступного дня ще два офіцери, імовірно, з Поліції штату, перевезуть його до Кеп-Сіті. Таким чином ланцюг передачі й зберігання лишиться цілісним, як сказав би лікар Боґан. Може, звучить трохи кучеряво, проте це не жарт. Ралф поставив собі за мету не допустити жодної слабкої ланки в цьому ланцюгу. Жодної недбалості. Жодного шансу відпустити чоловіка на волю. Тільки не в цій справі.

Поки Гові робив свої дзвінки біля дверей до головного офісу, окружний прокурор Семюелз хотів було повернутися в кімнату для допитів. Ралф його зупинив, щоб послухати розмови адвоката. Гові коротко переговорив із дружиною Террі (Ралф почув, як він сказав «Марсі, все буде добре»), а тоді зробив другий, ще коротший дзвінок — розповів комусь, де перебувають дочки Террі, і нагадав комусь, що журналісти вже мають наводнити Барнум-корт, тож діяти треба відповідно. Потім він повернувся в кімнату для допитів.

— Окей, подивимося, чи вийде в нас цю справу розрулити.

Ралф і Семюелз сіли за стіл навпроти Террі. Стілець між ними лишився вільним. Гові вирішив постояти біля свого клієнта, поклавши йому руку на плече.

— Що, тренере, подобаються тобі маленькі хлопчики? — з усмішкою почав Семюелз.

Террі не вагався з відповіддю:

— Дуже. А ще мені подобаються маленькі дівчатка, бо і в самого двійко.

— І я певен, що твої дочки також займаються спортом, бо коли батько в них сам Тренер Ті, то як можна не займатися? Але ж ти не