Юні Хонг - Нунчі. Корейське мистецтво емоційного інтелекту, Юні Хонг

де всі чоловіки й жінки — актори.

Тут кожному приписаний свій вихід,

і не одну з них кожне грає роль.[33]

Вільям Шекспір. Як вам це сподобається. Дія друга, сцена сьома

У молоді роки Робін прийшла на співбесіду до кінопродюсера, який обіцяв їй значну допомогу у розвитку її кар’єри. Він був знаною людиною у світі кіно, і її друзі й рідні подумали, що вона з глузду з’їхала, коли вона відмовилася від запропонованої роботи через те, що злякалася під час зустрічі з ним. Тоді Робін не змогла пояснити свій переляк. Вона лише звернула увагу на те, що під час співбесіди продюсер сидів на краєчку столу, і їй здалося, що він не дотримується правил поведінки навіть у таких дрібницях. Ще довго протягом своєї кар’єри Робін сумнівалася, що вчинила правильно, відмовившись від тієї роботи, яка відкривала для неї чималі перспективи. Проте багато років по тому цей кінопродюсер, який так налякав Робін, виявився одним із найвідоміших чоловіків, які втратили роботу через секс-скандали #MeToo[34].

У Робін чудове нунчі. Попри те що їй дуже хотілося знайти роботу в кіноіндустрії, вона не дозволила цьому бажанню взяти гору над її першими враженнями від зустрічі з тим кінопродюсером. Вона відчула, що йому не можна довіряти. Робін покладалася на власну інтуїцію, попри поради друзів і близьких, і тепер упевнена, що її тодішнє рішення було правильним.

Під час першої зустрічі люди багато розповідають нам про себе, навіть нічого не говорячи. Нунчі допоможе вам почути цю їхню розповідь, проте лише якщо ви пам’ятатимете правило № 1: «Насамперед звільніть свій розум». Відмовляючись від власних уявлень про те, що має відбуватися у певній ситуації, ви можете зрозуміти, що відбувається насправді.

«Брудного Джона» уважають одним з найпопулярніших журналістських подкастів у світі. Він присвячений історії Дебри Ньюелл, п’ятдесятидев’ятирічної розлученої жінки з Каліфорнії, яка 2014 року познайомилася з чарівним лікарем на ім’я Джон Міхан. Уже за два місяці після знайомства вони побралися. Старша дочка Дебри, Жаклін, яка, вочевидь, була майстром нунчі, відразу зрозуміла: із цим Джоном щось не так. Що її збентежило? Джон завжди носив лікарський халат, хай куди б ішов. Жаклін спантеличило те, що на халаті ніколи не було плям від крові чи інших фізіологічних рідин. Як таке можливо, якщо він щойно з операційної? Вона намагалася попередити матір, але Дебра її не слухала.

Як ви, можливо, уже здогадалися, Ньюелли дізналися, що Джон узагалі не лікар. Колись він був медбратом, але його позбавили права на роботу в медичних закладах через те, що він викрав з лікарні наркотичні препарати. Крім того, родина дізналася про його залежність від опіатів. Виявилося, що особова справа Джона в поліції чи не з милю завдовжки, а на час знайомства з Деброю він був безхатьком. Жінка намагалася розлучитися з ним, але він почав погрожувати їй та її сім’ї. Дебра змогла здихатися його лише тоді, коли він загинув. Джон напав на молодшу доньку Дебри, Терру, з ножем, і вона вбила його, захищаючись.

У цій історії ми бачимо людину без нунчі (Дебра, мати) і двох людей зі швидким нунчі (доньки). Дебра боялася, що проведе решту життя на самоті, тому повірила, що Джон — це її «останній шанс» на кохання. Її страх перед самотністю виявився настільки сильним, що вона не помітила очевидної брехні Джона. Упередження не лише засліпили її, але й завадили почути попередження доньок.

Постійне розчарування для таких майстрів нунчі, як Жак­лін і Терра, полягає в тому, що їм ніхто не вірить, аж доки не стає запізно. Суперечка між матір’ю та доньками, яка призвела до значного погіршення їхніх стосунків, ґрунтувалася на одвічному запитанні: «Чи варто довіряти першому враженню чи це несправедливе упередження?»

Якщо ви гадаєте, що нунчі — це лише упередження, схаменіться й запитайте себе, які справжні упередження затьмарюють ваше нунчі.

Люди часто не звертають уваги на правдивість своїх перших вражень, тому що суспільство привчає їх бути м’якосердими й керуватися презумпцією невинуватості, хай що б сталося. Що ж, хочу сказати: суспільство помиляється.

Цивілізація існує лише тисячі років, ваш життєвий досвід, вірогідно, становить не більше декількох десятків років, а от ваші інстинкти виживання, навпаки, формувалися буквально мільйони років і закарбовані у вашій ДНК. Як гадаєте, на що варто покладатися?

Розумію ваші заперечення. Здається, що довіра до перших вражень означає відмову від цивілізованого виховання. Вона протирічить політичній коректності. Хіба похапливі судження не ґрунтуються зазвичай на расизмі, сексизмі й інших формах нетерпимості?

Безумовно, нетерпимість існує. Безумовно, люди часто сприймають когось як загрозу через такі несправедливі критерії, як раса, клас, релігійні погляди або сексуальна орієнтація. Дозвольте мені відразу пояснити: таке сприйняття — це не нунчі. Це нетерпимість. Власне, я стверджую навіть, що нунчі — це протиотрута до нетерпимості, адже воно вимагає від вас постійно усвідомлювати власні упередження.

Несправедливі упередження тому й несправедливі, що ви вперто їх дотримуєтеся, попри всі обставини. Упередження стійкі, вони не змінюються відповідно до нової інформації. А от перші враження, які ґрунтуються на нунчі, ви отримуєте, коли покладаєтеся на нього понад усе — і дозволяєте йому спрацювати.

Упередження часто бувають хибними. А от нунчі майже не помиляється. Згадаймо слова Шерлока Голмса: «Нічого не знаю, нічого! Як я можу ліпити цеглу, коли немає глини?»[35]

Знайомлячись із кимось, потрапляючи на нову роботу або просто опиняючись у новій ситуації, ви мусите дізнатися якнайбільше. Проте немає сенсу просто збирати інформацію, перш ніж у вас не складеться перше враження на основі нунчі, інакше може виявитися, що ви взагалі не те шукали.

Вам потрібна гіпотеза на основі нунчі, яку ви зможете підтвердити чи спростувати новими даними.

Уявіть, що ви почали працювати на новому місці й один із ваших колег постійно хизується перед вами тим, який він компетентний і успішний і як керівник фірми його поважає. На перший погляд цей колега здається просто нестерпним хвальком. Можливо, це враження влучне, але нунчі підкаже вам, що треба зрозуміти, навіщо він базікає про таке перед новим співробітником. Тут треба застосувати правило нунчі № 3: «Щойно зайшовши до кімнати, пам’ятайте, що всі інші були тут довше, ніж ви». Лише ставши до нової роботи, спостерігайте за всіма, хто був тут довше, ніж ви. Так ви отримаєте нову інформацію про робочу ситуацію.

Можливо, ви почуєте, як на кухні в офісі хтось пробурчить: «Бісові нові співробітники, знову всі фісташки зжерли й нашу кокосову воду випили!» Овва, виявляється, тут одночасно почали працювати декілька новачків. Чому? Варто замислитися, чи й наш пан Хвалько поділяє відразу до новеньких. Можливо, він гадав, що отримає цю роботу, а тепер хоче поставити вас на місце? От у вас і є заснована на нунчі гіпотеза!