Ярослава Денін - Спалена корона, Ярослава Денін

  Металевий блискучий годинник на одній руці, на другій товстий браслет-ланцюжок, тонкий ланцюжок на шиї і незміченна кількість аксесуарів на пальцях.

  Уф ... Ну от чому я не народилась в багатій родині, щоб мати змогу носити такі ж блискучки?!

  Король Лев || почав повільно підходити до кожної ,,пари" і на деякий час зупинятись біля кожної, аби потеревеняти.

  Тим часом всі неначе зайняли свої місця: ,,пари" встали у півколо навпроти вхідних дверей.

-Вільяме, про що він може спитати? - Я трохи нахилилася до хлопця, аби той мене почув.

-Не хвилюйся, якщо питання буде для тебе особистого характеру, то можеш не відповідати, але взагалі то він не має ЗАРАЗ щось таке питати. Тож не хвилюйся.

-Легко сказати ... - Пробуюніла я собі під носа, але мене почули.

-Агов! Я ж кажу, не хвилюйся! Все добре, я поруч. Якщо буде потрібна поміч, то допоможу. Не переймайся. Мене ж не просто так поставили супроводжувати тебе, тож відкинь сумніви і дивись вперед піднявши голову!

-Ахах, ну добре. Дякую тобі.

-Вітаю, юна леді в моєму замку! - Тим часом, король вже підійшов до нашої ,,пари" і встав напроти мене. - Я можу дізнатися як Вас звати?

-Я, кхм ... - чорт! Кляте першіння! Із-за тривоги у мене починає першіти в горлі і голос стає не впевненим! Так, Аїдо, а-ну зберись! - Аделаїда Дарвін.

-Д-дарвін?

  Очі короля ледве не повилазили з орбіт, коли той почув мою фамілію. Тіло хлопця також напряглося. Що не так?!

-Ну так, а щось не так? - Я не помітно ,,тюкнула" принца пальцем, аби той прийшов в себе і спитала в короля цікавеньке питання.

  Але того як током пробило. Встав, як вкопаний!

  Та що не так з моєю фамілією?! Непогана фамілія, що не так вже знов?!

  Напевно, якби не охоронець короля, який вчасно підійшов і не прошепотів щось королю на вухо, той так і стояв би біля нас. Але ні, дякую незнайомий дядечку, що повернув нашого короля до здорового глузду!

-Ні, ні все добре. Просто ... згадав декого. - Король знову на секунду замислився, а потім різко підняв до мене голову. - Що ж, Аделаїдо Дарвін, сподіваюсь Вам подобається в замку? Ви тут вперше?

-Дякую, мій король, тут дуже гарно, але я була лише в головній залі і коридорі. І ні, я не вперше.

-А, стій-но, я бачив Вас сьогодні на балу-маскараді. Чи не так?

-Так, все вірно. Я сьогодні з друзями була на Вашому балу.

-Що ж, у нас ще буде вдосталь часу аби порозмовляти, тому зараз запрошую всіх конкурсанток і принца Вільяма всередину!

***