Зінаїда Павлівна Тулуб - Людолови. Том 2

дружина Сулеймана Пишного, українка. Обидві ці султани були короновані як цариці Стамбула.

240

Ємен — схід; Могреб — захід.

241

Курбачі — ремінні батоги, якими били двірських рабинь.

242

Зухр — полуденна молитва в мусульман.

243

Акведук — водопровід, збудований під землею.

244

Валент та Юстініан — імператори Східної Римської — імперії.

245

Галата — торговельний квартал Стамбула.

246

Бакшиш — хабар.

247

Ескі-сарай — старий палац, де доживали своє життя вдови померлих падишахів або жінки, яких покинув живий падишах.

248

Друзія — провінція на півночі від Сірії.

249

Ізар — сукня з прямокутного шматка тканини з двома перетинками на плечах.

250

Дербук — мандоліна.

251

Факр-ед-Дін — ім'я відомого ватажка селянських повстань у Малій Азії.

252

Капу-ага — великий маршал султанського палацу (церемоніймейстер).

253

Нене — турецьке і татарське — мама, мати. Українське слово «ненька» походить від нього.

254

Дефтердар — міністр фінансів і державного майна.

255

Лала — пестливий зворот, коли падишах звертається до свого колишнього учителя або вихователя.

256

Валіде — титул султани-вдови, матері падишахової.

257

Тобто став повнолітній.

258

Вогнище — полк.

259

Олур — дозволено; Олмаз — заборонено.

260

Костьол Спірито Санкто — тобто костьол святогo духа.

261

Уздихальниця — стрімкий узвіз. Назва походить від того, що люди не могли видертися на гору, не задихавшись і не зітхаючи з перевтоми.

262

Берло — війтівська булава.

263

Пернач або пірнач — полковницька та сторожівська булава, де на стрижні замість шара були металеві дощечки, які стирчали в різні боки.

264

На запрошення (лат.).

265

Секстант — інструмент, щоб визначити географічне розташування якогось місця.

266

Діаріуш — офіціальний штабний щоденник походу.

267

Ставропігія — безпосередня підлеглість царгородському патріархові, а не місцевому митрополитові.

268

Памва Беринда — києво-печерський чернець, автор першого українського словника, над яким працював він в той час.

269

Бенефіції (лат.) — прибутки.

270

Біскупичі — частина міста проміж Подолом і Куренівкою, що підлягала присуду католицького біскупа, який збирав з своїх міщан на свою користь різні податки. Інші частини міста підлягали або магістратові, тобто органам міщанського самоврядування, або старості, тобто державній владі в особі його, або нарешті, козацькому полку. Кожен присуд намагався поширити межі своєї влади і відтягти в іншого присуду один-два зайвих квартали, щоб мати більше об'єктів оподаткування і визиску.

271

З міркувань стрункості сюжету я переставляю події, а саме: спочатку подаю приїзд патріарха Теофана до Києва, а потім посольство Одинця до Москви, коли насправді посольство Одинця було раніше.

272

Чия влада — того і віра (лат.).

273

Гугеноти — реформісти, послідовники Кальвіна у Франції і частково в Англії. Католики шалено переслідували їх і у 1574 році, в ніч під день святого Варфоломія, вирізали їх у Парижі.

274

Лизавета — королева англійська. Королювала з 1558 року по 1603 рік.

275

Пуритани — найсуворіше з реформістських віросповідань. Назва від латинського purus — чистий.

276

Філіпп — іспанський король. З фанатичною ненавистю переслідував кожний прояв протесту проти католицтва і запровадив в Іспанії найсуворішу інквізицію. Коли ж повстали проти нього Нідерланди, він надіслав приборкувати повстання герцога Альбу, відомого своєю жорстокістю. Альба гнітив Нідерланди нелюдським визиском і жорстокими, масовими стратами.

277

Серед польського панства тих часів було чимало лютеран та реформаторів. Налякані варфоломіївською ніччю в Парижі, пани на соймі 1574 року вирішили заборонити в межах Речі Посполитої будь-які релігійні переслідування та інквізицію.

278

Єпископ Неофіт — був скараний польським урядом за намагання поновити православну ієрархію.

279

Сакос — риза з рукавами, яку одягають під час відправи тільки архієреї. Омофор — грезетовий рушник, що накидає собі на плечі архієрей.

280

Індульгенція — грамота, якою римський папа «відпускав гріхи» католикові. Такі індульгенції ще й досі продають католицькі попи і ченці. Є індульгенції на різну ціну і на різний термін. Є і такі, що розгрішають людину не тільки від зроблених гріхів але й від тих, які ця людина має зробити протягом наступних 2–3 і навіть 5 років. Ціна довготермінової індульгенції значно вища від короткотермінової.

281

Аксіос (грецьк.) — він достойний сану.

282

Кіріє елейсон (грецьк.) — господи помилуй.

283

Ян Кохановський — польський поет того часу.

284

Арпеджіо — акорд, де рука не разом вдаряє по всіх клавішах, а швидко бере ноту за нотою, починаючи з нижчої ноти.

285

Лувр і Фонтенбло — палаци французьких королів.

286

Суль-баша — командувач стамбульської поліції.

287

Добруджа — турецька провінція біля гирла Дунаю.

288

Ескуріал — палац іспанського короля Філіппа, що уславився своїм похмурим і негостинним виглядом, а головне — духом фанатичного аскетизму та інквізиції.

289

Гетьман польний — заступник коронного гетьмана.

290

Мімоза — південна рослина, що зморщується від найменшого дотику.

291

Розгром під Солоницею війська селян 1593 року.

292

Елекційний соймик — з'їзд шляхти даного воєводства для обрання депутатів (так званих послів) на загальнопольський сойм у Варшаві.

293

Не можна не сподіватись на перемогу (лат.).

294

Благочестиве обдурювання, тобто коли для віри або іншої мети когось у чомусь обдурюють (лат.).

295

Шиїти і суніти — два віросповідання мусульманської релігії. Суніти, крім корана, вважали за святе письмо ще й книгу суну, а шиїти — визнавали лише коран.

296

Фра — брат, скорочене латинське слово frater. Так називали італійських ченців.

297

Іспагань — тодішня столиця Персії (тепер Ірану).

298

Катон Великий — староримський сенатор і громадський діяч.

299

Реляційний соймик — соймик, що збирався після закінчення Вального сойму вислухати звіт свого посла.

300

Реван — церемонія прийому до цеху мусульманських майстрів (див. т. І, розділ «Реван і комак»).

301

Вендрівка (нім.) — подорож. За правилами і