Зінаїда Павлівна Тулуб - Людолови. Том 2

сам вже бачив, що не потрібні тут лікарі…

Вночі десь далеко-далеко, за гирлом Почайни, лунко, як постріл, луснула дніпрова крига. Згодом долинув з-за Чортория такий же звук, притамований далечінню. Потім — третій, четвертий. І з хрустом і шарудінням посунула крига на південь. Незліченними білими зграями йшли вони, і не було кінця-краю їх струмінню. Кришталево мінилися льодини проти місяця, кружляли, напливали і лізли одна на одну, наче білі ведмеді в любовній грі, перекидалися, на мить спінивши темнi хвилі, і кружляли у вирі, щоб рушити далі і зникнути десь на обрії за піскуватими косами або за стрімким рогом правого берега.

І високо-високо, в лускатих срібних хмаринках, лунко перегукувалися журавлі, дикі качки і чорногузи, потужно і швидко мчали на північ, назустріч кризі і вітрові.

Бриніла, співала весна на узгір'ях струмками, бентежила нетрі лісів, розбуркувала рудих кошлатих ведмедів, кротів, кажанів і борсуків, тяглася до неба зеленими стрілками паростків, кликала до життя, до боротьби, — до коxaння.

І, вийшовши з теплої хати, чухав селянин кошлаті груди, дихав воложним пахом землі, бруньок і торішнього листя, відчував, як бентежно і буйно калатає серце в грудях і кличе його в Дике Поле, на Січ, на уходи, на волю, на боротьбу за визволення.

І слідом за останньою кригою рушили на Січ хлопи і підсусідки, вільні будники, рубачі й копачі, броварники і гамарники, смолярі і залізняки, рудники і шевці, мечники і панцерники — здобувати собі волю і право вогнем, залізом, кров'ю і молодим, непереможним завзяттям.

1930 —1935 рр. Київ.

Примечания

1

Хаджі-Дере — турецька фортеційка на Дністровому лимані — нині Овідіополь

2

Ак-Кермен (біла фортеця) — нині Аккерман. Місто в Молдавії на Дністровому лимані.

3

Сюбхе — нанизані на нитку кульки з бурштину або перламутру, корала і навіть дерев'яні. Вони правили за рахівницю або за чотки.

4

Сандал — легкий турецький швидкохідний вітрильник — корабель військового типу.

5

Кизи Кермен — турецька фортеця, нині Берислав.

6

Шафар — скарбник, той, що приймав податки або гроші.

7

Шайтан (татар., турецьк.) — чорт.

8

«Слободи» — тимчасова воля, яку обіцяли пани переселенцям, що осідали на їх грунтах, з умовою, щоб за користування землею переселенці тричі на рік відбували шестиденну толоку — обробляли панські лани.

9

Почти (від слова. «почет») — військові загони, що їх тримали магнати для захисту своїх замків.

10

Староство — державний маєток, який уряд давав урядовцям замість утримання.

11

Крулевщизна — маєток, що належав особисто королеві.

12

Возний — урядовець при суді, судовий свідок і виконавець.

13

Рочки — сесія земського суду. Рочки відбувалися тричі на рік.

14

Убальдіні — відомий краківський банкір-італієць.

15

Акче та парички — дрібні мідні монети.

16

Mуедзин — духовна особа, що закликає з мінарета мусульман на молитву.

17

Азан — заклик до молитви.

18

Беглер-бей — султанський намісник, трибунчужний баша.

19

Наргіле, або кальян — апарат для куріння.

20

Сераль, або гарем — жіноча половина палацу.

21

Євнух — вихолощений наглядач за султанськими або башівськими жінками.

22

Фередже — білий серпанок з прорізом для очей, що тоді носили татарки, виходячи з дому.

23

Іджіар — декоративний вишиваний або гаптований золотом і сріблом рушник.

24

Аджем-оглани — хлопчики, взяті у батьків і призначені в яничари.

25

Бей — великий татарський феодал.

26

Бешмет — жіноча cyкня з вузькими довгими рукавами.

27

Спагі — турецька кіннота.

28

Яничари — турецька піхота. Військо привілейоване, на зразок гвардії. Комплектувалося з аджем-огланів.

29

Гяури — так татари і турки називали християн.

30

Блискучий Поріг — султанський палац. Цей вираз виник ще за кочової доби, коли султани і хани не мали палаців, а їх намети й кантари (двоколісні фургони) відрізнялися від інших тільки розміром, оздобами і високим та блискучим порогом. Згодом назва залишилася, втративши свій первісний зміст.

31

Кара-татари — татарські селяни.

32

Мурзаки, або мурзи — дрібні феодали, що діставали землю від хана або від беїв як платню за службу.

33

Шаріат — система мусульманського права.

34

Улеми — інтелігенція, вчені.

35

Мулла — мусульманський піп.

36

Вакуф — духовний маєток, землеволодіння, подароване мечеті або комусь з мусульманського духовенства.

37

Коран — збірка провіщань і наказів Магомета. Зібрали і відредагували коран учні Магомета після його смерті.

38

Флорин — золота монета, карбована у Флоренції.

39

Каравела — торговельний однопалубний вітрильник.

40

Біюк-Джама — головна каффська мечеть.

41

Нахип — особа, що стояла на чолі всіх цехів міста.

42

Капудан-баша — командувач військового флоту Туреччини.

43

Чатир-Даг — одна з найбільших гір кримського гірського кряжа.

44

Подаю справжню татарську казку-легенду про походження Ведмідь-гори в Гурзуфі.

45

Ляхистан — Польща.

46

Харач — данина.

47

Інквізитор — суддя і слідчий інквізиції, тобто духовного католицького суду, що розглядав справи ухилу від догми. Цей суд уславився своєю жорстокістю, катівнями, жахливими в'язницями і стратами.

48

Нишпорний час — присмерки, коли припиняли судові справи і закінчували в суді роботу. У ХVІ сторіччі суди ніколи не працювали при штучному освітленні.

49

Земський суд — суд, що розглядав виключно цивільні справи між шляхтичами.

50

Протестація — запис, вписаний до судових книг, де докладно зазначається порушення прав або закону. Запис мав подвійну мету: по-перше — це заява до суду з проханням притягти винуватця до права; по-друге — це оголошення незаконних або ганебних вчинків, щоб знеславити злочинця в очах суспільства.

51

Схизматик — тут: православний.

52

Лотри — розбійники (від латинського latro).

53

Венгржин — угорське вино.

54

Ванчос — тонкі вистругані дошки для теслярських робіт.

55

Прокуратор — адвокат, знавець законів.

56

Агарлик — платня, яку наречений сплачує батькам засватаної дівчини (рештки шлюбу-купівлі жінки).

57