Волтер Айзексон - Стів Джобс

обвести людей навколо пальця, що віддаляє їх від неї, і вона залишається на самоті. Ів саме вчиться, як стати самою собою, але інколи мусить себе стримувати, щоби набути друзів, яких вона так потребує.

Стосунки Джобса з дружиною були інколи складними, але завжди сповненими вірності. Кмітлива та співчутлива, Лорін мала стабілізуючий уплив на родину, а також була прикладом здатності Стіва компенсувати власні егоїстичні імпульси, оточуючи себе розсудливими, рішучими людьми. Вона впливала на його рішення, висловлюючи свої думки: ненав’язливо — в питаннях бізнесу; твердо — в усьому, що стосувалося родини; напористо — у питаннях медицини. Ще на початку їхнього подружнього життя жінка стала однією зі співзасновниць проекту «Дорога до університету» — загальнонаціональної програми для знедолених дітей, яка допомагала їм закінчити середню школу та поступити до університету. З того часу Лорін стала провідною силою в рухові, який боровся за освітню реформу. Джобс відверто захоплювався працею своєї дружини: «Те, що вона зробила в рамках проекту «Дорога до університету», насправді вражає мене», Але зазвичай він не дуже підтримував філантропічні намагання й ніколи не відвідував її центрів для підлітків.

У лютому 2010 року Джобс відсвяткував свій п’ятдесят п’ятий день народження у вузькому родинному колі. Кухня була прикрашена конфетті й повітряними кульками, а діти зробили для нього іграшкову корону з червоного оксамиту, яку він надягнув на голову. Тепер, коли він трохи оговтався після виснажливого року проблем зі здоров’ям, Лорін сподівалася, що Стів більше часу приділятиме родині. Але його основна увага все одно була зосереджена на роботі.

— Мені здається, то було важко для нашої родини, особливо для дівчаток, — зізналася Лорін мені. — Після двох років хвороби йому нарешті стає легше, і вони сподівалися, що він трохи більше зосередиться на них, але він не зробив цього.

Вона хотіла — з її ж власних слів, — щоби в цій книжці обидва боки його особистості були відображені й подавалися в контексті.

— Як і багато великих людей, у яких були надприродні таланти, Стівен не був надприродним у кожній сфері, — сказала Лорін. — У нього немає таких чеснот, як то вміння поставити себе на місце іншої людини, але він дуже переймається тим, щоби розширити права та можливості людства, сприяти прогресу й укласти потрібні інструменти людям до рук.

Президент Обома

У своїй подорожі до Вашингтона ранньої осені 2010 року, Лорін зустрілася з декількома своїми приятелями з Білого дому, які розповіли їй, що президент Обама має відвідати Силіконову Долину наступного жовтня. Вона поцікавилася, чи не хотів би він зустрітися з її чоловіком. Помічникам Обами сподобалася ця ідея, враховуючи той факт, що вона чудово вписувалася в його нову пропаганду конкурентоспроможності. Окрім цього, Джон Доерр, венчурний капіталіст, який став близьким другом Джобса, говорив на зустрічі президентської ради з питань економічного розвитку про погляди Джобса на те, чому Сполучені Штати втрачали свою могутність. Він також висловив думку, що Обамі слід зустрітися з Джобсом. Тож у президентському графіку було виділено півгодини на розмову в аеропорті Westin, що у Сан-Франциско.

Існувала лише одна проблема: коли Лорін сказала своєму чоловікові про зустріч, він відповів, що не хоче цього робити. Йому не сподобалося, що вона організувала все це за його спиною.

— Я не збираюся шурхотіти заради формальної зустрічі, щоби він міг поставити собі галочку, що зустрівся з виконавчим директором, — сказав дружині Стів.

Вона наполягала, що Обама «страшенно хоче зустрітися з тобою». Джобс відповів, що якщо це справді так, тоді Обама мусить зателефонувати й особисто попросити про цю зустріч. Протистояння тривало п’ять днів. Лорін задзвонила до Ріда, який був у Стенфорді, щоби той приїхав додому на вечерю й спробував переконати свого батька. Джобс зрештою здався.

Зустріч насправді тривала сорок п’ять хвилин, і Джобс не стримував себе.

— Ваше президентство приречене на один термін, — сказав він Обамі на початку розмови.

Щоб уникнути цього, сказав Стів, адміністрація мала діяти в інтересах бізнесу. Він розповів, як легко було побудувати завод в Китаї і що цими днями це було практично нереально зробити в Америці, здебільшого через її закони й непотрібні витрати.

Джобс також розкритикував освітню систему Америки, кажучи, що вона безнадійно застаріла й покалічена профспілковими правилами. Поки існують учительські профспілки, практично немає сенсу сподіватися на освітню реформу. До вчителів потрібно ставитися як до професіоналів, сказав він, а не як до робітників промислового конвеєра Директори повинні мати змогу наймати й звільняти їх відповідно до того, як вони працюють. Школи мають залишатися відчиненими, принаймні, до шостої вечора та діяти одинадцять місяців на рік. Повним абсурдом було те, що класні кімнати досі влаштовані відповідно до принципу, за яким учителі стоять біля дошки, і те, що школи донині використовують паперові підручники, додав він. Усі книжки, навчальні матеріали й системи оцінювання мають бути цифровими й інтерактивними, розробленими для кожного конкретного учня, та забезпечувати зворотний зв’язок у реальному часі.

Джобс запропонував скликати на зустріч шість чи сім виконавчих директорів, які могли би насправді пояснити, які інноваційні виклики стоять перед Америкою, і президент погодився. Тож Джобс склав список людей для зустрічі у Вашингтоні, яка мала відбутися в грудні. На жаль, після того як Валері Джаретт та інші помічники президента додали ще імена, список розрісся майже до двадцяти людей, із Джефрі Іммельтом із General Electric на чолі. Джобс надіслав Джаретт електронного листа, що то — надто роздутий список, і він не має ніякого наміру приїжджати на зустріч. Насправді, проблеми з його здоров’ям спалахнули заново, тож він у будь-якому випадку не поїхав би, як Доерр особисто пояснив президенту.

У лютому 2011 року Доерр почав складати плани, щоби влаштувати невеличку вечерю для президента Обами в Силіконовій Долині. Він і Джобс, кожен зі своєю дружиною, поїхали на вечерю до Evvia, грецького ресторану в Пало-Альто, щоби скласти короткий список гостей. Серед десятка вибраних технотитанів були Ерік Шмідт із Google, Керол Бартц із Yahoo, Марк Цукерберґ із Facebook, Джон Чемберс із Cisco, Ларі Елісон із Oracle, Арт Левінсон із Genentech і Рід Гастінґс із Netflix. Стівова уважність до деталей того вечора стосувалася навіть вибору їжі. Доерр надіслав йому запропоноване меню, а він відповів, що деякі з цих страв — креветки, тріска, салат із сочевиці — були надто вишуканими й «не тим, ким ти є, Джон». Він, зокрема, висловився проти запланованого десерту — кремового торту із шоколадними трюфелями, але працівники Білого дому відхилили його пропозицію, сказавши шеф-кухарю, що президентові подобався кремовий торт. Оскільки