Ньюбі Райтер - Де трава зеленіша, Ньюбі Райтер

– Ну що там, які результати? – запитала Віра Юлю після неприємної процедури.

– Негативний. А у тебе?

– Також. А от у нашим співмешканкам не пощастило.

– У Галини та баби Параски – ковід? – перепитала здивовано дівчина.

– І не лише у них. У чоловіка з інсультом та його дружини теж, – відповіла Віра. – Та й у п’ятьох діток виявили.

– І що тепер з ними буде? В лікарню?

– Та ні, – махнула рукою. – Залишаються у готелі на тижневий карантин. Галина в шоці. Її брат Михайло приїхав їх забирати, а тут така неприємна несподіванка.

– А за нами хтось вже приїхав?

– Так, Жуао, он рукою нам махає.

Дійсно, під деревом обабіч готелю стояв смаглявий красень, років тридцяти з білосніжною посмішкою.

– Симпатичний… – зауважила Юля.

– І не кажи, – посміхнулася подруга. – Але вже зайнятий.

– Я ні на що й не претендую. У мене свій є, – одразу подумала про Сергія.

– Ну що, тоді гайда отримувати необхідні документи та рушаємо до моєї однокласниці!

Чекати довго не довелося. Дівчат оформили у числі перших, так як ті приїхали без родин, мали закордонні паспорти та негативний тест на ковід. Вже через кілька годин вони забрали свої речі з кімнати та поїхали в центральну частину Португалії, де їх чекало нове життя.