Nebula - Експеримент що знищив світ, Nebula

Глава п'ятнадцята: лабораторія Геліос

Є Сон і Рін рухалася в бік лабораторії Геліос. Дорога була небезпечною - після катастрофи міста перетворилися на руїни, де монстри та бандити могли з'явитися будь-якої миті.

 Рін майже не розмовляла. Вона трималася на відстані, але час від часу поглядала на Є Сона, ніби намагалася щось у ньому розгледіти.

 - Чому ти йдеш зі мною? - запитав він нарешті.

 - Бо одна я не виживу, коротко відповіла вона.

 І ти думаєш, що зі мною буде безпечніше. 

Рін знизала плечима.

- Я бачила, як ти рухаєшся. Ти не схожий на тих, хто просто виживає. У тебе є мета.

 Є Сон не відповів. Вона мала рацію, але чи варто розповідати їй про свої справжні наміри?

***

Після кількох годин ходьби вони наблизилися до околиць міста.

- Ми майже на місці, -сказав Є Сон, вдивляючись у карту. 

Перед ними височили зруйновані будівлі. Лабораторія Геліос мала бути десь тут, під землею.

- Зупинись, - тихо сказала Рін.

Вона вказала вперед. 

Є Сон одразу помітив: троє людей стояли біля розбитого автомобіля. Вони були озброєні, та виглядали так ніби когось чекали.

— бандити, - прошепотів він.

Рін зосереджено дивилася на них.

 Нам варто їх обійти?

— Якщо вони тут, значить щось охороняють.

 - Може, вхід до лабораторії? 

Є Сон кивнув

- Скоріш за все.

 Він уважно оглянув територію. Відкрите зіткнення було небажаним - хоч він і був впевнений у своїх силах, але ризикувати без потреби не хотів.

 -У мене є план, - сказав він нарешті. 

Рін зацікавлено глянула на нього.

— Я слухаю.

 Є Сон посміхнувся.

 Спочатку нам потрібно дочекатися темряви.

***

 Настала ніч.

 Бандити розташувалися біля багаття, не підозрюючи, що за ними спостерігають.

 Є Сон та Рін ховалися в руїнах неподалік.

 - Я відволікаю їх, А ти шукаєш вхід, - прошептів Є Сон.

Рін кивнула.

 Він безшумно зник у тіні, рухаючись, наче хижак.

 Через хвилину почувся глухий звук - камінь ударився об метал.

- Що це? - один з бандитів різко підняв голову. 

- може щур?

- іди перевір.

- Сам іди! Чому я?!

-Не сваріться я піду.

Один із них підняв зброю і рушив у темряву.

 Це була його помилка.

Є Сон миттєво з'явився за його спиною і одним ударом ножа знешкодив його. 

Двоє інших різко піднялися, але було вже пізно.

 Рін знайшла Люк і жестами покликала Є Сона.

Вони швидко зникли під землею, залишивши позаду лише мерехтіння вогню, який тоді був частим явлінням.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍