Вівєн Хансен - Вибір породжує наслідки, Вівєн Хансен

Розділ 6

– Не боїшся, що, дізнавшись, хто ти, він тебе здасть? – голос хлопця був тихий, адже нас міг почути таксист.

– Саме тому ми йдемо разом, щоб у мене було менше шансів видати себе під час розмови. Я більше хвилююся за тебе.  

Довелося чекати понад тиждень, щоб я змогла знову зустрітися з Аміром та піти з ним до Ніла.

До мене було б багато питань, якби я пішла у місто просто так, тож довелося чекати наступного походу за продуктами та вирушити раніше. Що там, навіть коли я сказала, що хочу прогулятися, Меліх та Лія не приховували підозрілого погляду. Через це мене ще більше кололо почуття провини перед ним через приховування правди. Це не брехня, точніше часткова. Ні, все ж брехня.  

Зустрічатися з Нілом на самоті – дурість. Хоч я й зробила те ж саме раніше, але тоді Амір сам мене знайшов, і я хоча б трішки знала його позицію та наміри. Якщо хочу дізнатися, чи може Ніл допомогти з пошуками, а також не розкрити себе, є тільки один спосіб – послати Аміра.  

Він може піти сам, але цікавість гризе стінки моєї свідомості, наче набридлива миша, тому я тут. Краще побачити результат самостійно, ніж здогадуватися та чекати, а потім дізнатися, що хлопця заарештували під підозрою співпраці з перевертнями. Навіть якщо все пройде добре та в нашу користь, я все одно відчувала занепокоєння, через що постійно терла долоні.  

– Я поверну гроші за таксі, обіцяю, – коли машина зупинилася і ми вийшли біля дзеркальної багатоповерхівки, я знову заламала пальці.  

– Та годі. Певен, тобі зараз гроші потрібніші.  

Я посміхнулася, але не відмовилася від своїх слів і знову подивилася на будівлю.  

Така велика, видно, що тут живуть не прості люди, які тягнуть від зарплати до зарплати. Це більше схоже на офіс, у крайньому разі, на готель, що спочатку й змусило подумати, що ми помилилися.  

Не знаю, як в Аміра, але моє серце колотилося, наче після марафону. Хоча одного погляду на нього було достатньо для розуміння, що хвилювання і його не обійшло стороною. Звісно, коли ось він – шанс дізнатися, хто вбив твою кохану.

Всередині нас зустрів великий вестибюль у мінімалістичному стилі, де тут і там стояли диванчики. Але як би не хотілося спробувати на них посидіти, бо на вигляд вони дуже м’які, ми прийшли не за цим. Попереду був ліфт, який і привезе нас до верхніх поверхів, де зустрінемося з Нілом. Якщо він вдома, звісно. 

Я завмерла, зрозумівши, що ми навіть не знаємо, чи є він тут, тому смикнула Аміра за рукав та привернула його увагу до людини за стійкою. Хлопець кивнув та підійшов до нього, поки я стояла позаду та продовжила роздивлятися просторе приміщення.  

Тільки б він був тут, інакше доведеться знову чекати мінімум тиждень, а то й більше. Увагу привернуло дзеркало, так що я ледь стримала себе, щоб не відсахнутися. Ніколи не звикну до своїх різноманітних маскувань.  

– Ходімо, – низький голос Аміра все ж змусив здригнутися, але коли до мене дійшло, куди саме йти, я тільки сильніше стиснула долоні. – То ж, яка у нас легенда, якщо спитає?  

– Ти хлопець Майї, а я її подруга, все просто.  

Не думаю, що потрібно дуже вигадувати, та й якщо Амір представить себе як небайдужого до смерті коханої хлопця, і в той час буде з новою дівчиною, це буде дивно… Здається, він і сам від цього був би не в захваті.  

Долоні свербіли, тому я продовжила час від часу їх потирати, поки хлопець натиснув на кнопку ліфта, двері зачинилися, а потім відчувся рух вгору. Дуже незвично. Останнього разу я була в ліфті більше ніж п’ять років тому, коли могла спокійно гуляти торговими центрами з Маргарет.  

Цікаво, як вона? Чи думає про той день з розумінням, що, запросивши мене погуляти, врятувала перевертня від смерті? І чи жалкує?  

Щось всередині мене тремтіло, але я не звертала уваги. Це відчуття було й коли я зустріла Саймона та думала про зустріч з Аміром, а тепер і з Нілом, але жодного разу не сталося нічого поганого.  

Ти дуже хвилюєшся, як на ту, кого тренує Фелет, Айро, заспокойся.  

Я знаю, що можу втекти, але ж боюся не за себе, ось у чому справа. Потрібно взяти себе в руки. Все ж, якщо Ніл не зможе допомогти, з цією справою можна буде закінчити. Навряд чи Амір погодиться з цим, скоріше продовжить збирати гроші на нове обладнання, але все ж хочу переконати його припинити та жити далі. Йому ризиковано продовжувати, коли вже хтось з людей буде знати про подібні махінації.  

Як би Амір не симпатизував мені своєю відданістю, так не можна, життя повинно продовжуватись, адже, на відміну від перевертнів, його час злічуваний.

Пролунав дзвін про прибуття ліфта на потрібний поверх. Мене пропустили вперед, але, оскільки з адміністратором говорила не я і не знаю, яка нам потрібна квартира, знову пішла позаду. Підвівши очі на Аміра, помітила, як напружуються його плечі з кожним кроком до потрібних дверей. Я, напевно, була така ж, коли йшла до нього з думкою, що йду в лігво мисливця. Треба б його заспокоїти.

Але коли я зробила ще один крок, аби наздогнати, Амір зупинився, і мій погляд зупинився вже на дверях, а потім – на дзвінку. Я натиснула на кнопку, коли хлопець не рухався, певно, збирався з думками, після чого всередині квартири почулася глуха приємна мелодія. Ну хоч не та трель, від якої закладає вуха.  

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍