Ніка Сасс - Міст: Подарунок з минулого, Ніка Сасс

Вони сіли біля бару і замовили випити. Скай розповідав про свій новий статус в ролі татуся донечки і нові турботи, Вітренко ж  розповів про заручини і приїзд Агати.

- Так, ситуація дивна...Ти впевнений, що вона приїхала без чоловіка? Вона ж наче була заміжня...Вибач, що нагадую, - промовив, коли побачив, як змінився погляд у друга.

- В неї немає обручки на пальці. Але вона сказала “переїхали”, отже...Дідько! Стас не хотів визнавати, але цей факт його роздратував ще більше.

- Ще не відпустило? Погані справи...

- Було все чудово: нові відносини, заручини, і раптом вона повернулась. Побачив її і сам себе вже не розумію. Мав би ненавидіти її і це так, але іноді, коли вона поряд з’являються інші почуття. Це якесь божевілля, - він скуйовдив рукою волосся.

- У тебе є два варіанти, друже: або ігнорувати й чекати, коли вона знов поїде і зникне з твого життя, або ж поговорити і розставити всі крапки над і. Можливо їй теж важко через те, що зробила.

- Хм. А ти маєш рацію. Я теж про це вже думав...

Стас щойно вийшов з таксі, коли помітив Агату, що заходила у під’їзд. Вона спіткнулася на сходинках і кумедно вилаялася англійською. На ній було легке світле плаття і босоніжки на високих підборах. Коли він підійшов до ліфтів, то Агати там вже не було. Тож Стас піднявся на свій поверх і дуже здивувався, помітивши, що дівчина все ще стояла біля своїх дверей.

- Якісь проблеми? - спитав, підійшовши майже впритул. Агата сіпнулася і озирнулась.

- Ні...так, ніяк не знайду ключі... - промовила розгублено, і, продовжуючи борсатись у сумці, присіла навпочипки. 

Стас присів поряд. Від його близькості в неї почало паморочитись в голові, а можливо винен випитий алкоголь. Чоловік вихопив у неї сумку і майже миттево дістав звідти ключи. Він простягнув їй руку і допоміг піднятись. Вона ж торкнулась його руки своєю і затремтіла.

- Дякую, - вона вхопила ключі і відразу висмикнула руку.

- Давай допоможу відчинити, - запропонував Стас, все ще знаходячись надто близько до неї. Вона відчувала аромат його туалетної води, змішаний з його власним, і для неї така близькість перетворювалась на справжні  тортури. Бути поруч і не мати права торкнутись...

- Коли в тебе буде час? Я хотів би поговорити.

- Про що? - спитала злякано дівчина і ця її реакція не сховалась від Стаса.

- Про минуле. Можливо зараз? - запропонував, заглядаючи в передпокій, де ввімкнулося автоматичне підсвічування.

- Вибач, але вже пізно. Може іншим разом, гаразд?

- Добре. Але ми поговоримо, - він подивився на неї довгим поглядом, а потім кивнув і пішов до своїх дверей.

Агата зачинила двері і пішла в кімнату до сина. Данилко спав підклавши долоньки під щічки, скинувши ковдру. Дівчина укрила свого маленького чоловіка і присіла поряд, дивлячись на те, як він спить. Її маленька тамниця. Даня був дуже схожий на Стаса, і хоч Агата не бачила дитячих фото коханого, але була впевнена, що Вітренко виглядав так само у віці сина. Тому вона була налякана, коли вони зустріли батька Стаса в парку. Адже помітила, яким дивним поглядом той дивився на Данилка. Та вона сподівалась, що він не складе “2+2” і не поділиться цим із сином. З такими думками вона заснула у ліжку Дані.

*Mi niña hermosa!-Моя прекрасна дівчинка! (пер. з ісп.)

** Muy interesante - Дуже цікаво (пер. з ісп.)

*** Claro, nena - Звісно, крихітко (пер. з ісп)