Ніка Сасс - Міст: Подарунок з минулого, Ніка Сасс

Розділ 11

- Вітаю, Стасе...Тобі який? - так само розгублено спитала Агата після паузи, забувши, що Вітренко вже назвав номер поверху. А в думках молила: “Хоча б він тут не жив”

 

- Ти його вже натисла. Дев’ятнадцятий. І це вже зовсім не смішно...

- Повір, я теж цьому не радію, - відповіла вона, намагаючись не дивитись на нього.

 

“Дідько! Ще й на одному поверсі. Ну за що?” Вона відчувала незручність і напруження, знаходячись з хлопцем так близько, хоча ліфт був не маленьким. Але замкнутий простір і запах його парфюму, все це сприяло накалюванню атмосфери. І лише, коли ліфт зупинився, Агата змогла, нарешті, видихнути.

 

- О, то ми - сусіди! Чи ти в гості прийшла? - запитав Стас і в його голосі промайнули нотки нервозності і призирства, хоча він і не намагався їх приховати.

 

- Ні, не в гості. Вчора переїхали. А ти?

- Я тут живу, ось вже два роки.

- Зрозуміло. Бувай.

- Ну бувай.

 

Агата швидко зайшла до квартири, поставила пакунки і сповзла на підлогу. Всі події останніх днів вимотали її. Ось тепер ще Стас, що, як виявилось, живе по сусідству. Вона ніяк не могла зрозуміти навіщо доля наче постійно зводить їх разом. Хоча вона сподівалась, що зможе уникати його. Вона вирішила, що їй і справді не завадить похід кудись в дружній компанії, щоб розвіятись. Тому вона написала Ліні, а потім подумала і запропонувала до них доєднатися і Юліані. Вони домовились сходити в п’ятницю в бар на території комплексу, коли Агата вкладе малого спати.

 

Від приготування вечері Агату відволік дзвінок мобільного. Побачивши на дисплеї улюблену моську друга, вона поспішила відповісти.

 

- Привіт!

- Mi niña hermosa!* Що з обличчям? - відразу спитав Оскар, побачивши занепокоєння у погляді дівчини.

 

Протягом півгодини Осецька розповідала історії про свої пригоди на батьківщині. Оскар слухав її, не перебиваючи, тільки іноді вставляючи коментарі типу: “ Muy interesante”** або задавав уточнюючі питання.

 

- Ну, батьки твої, звісно, дивні.

- І не кажи, - зітхнула Агата.

- Я тут подумав, що тобі не завадить дружня підтримка. Вже дивлюся білети.

- А-а-а! Ти серйозно?! - вигукнула радісно дівчина.

- Claro, nena.*** Що тут в нас...В неділю буду у вас, - підвів підсумок друг. - Тож чекай. Цілую, - і відключився.

 

Після розмови з другом і такої чудової новини про його приїзд, настрій дівчини значно поліпшився. Вона навіть включила музику і, танцюючи, продовжила готувати вечерю. А після Агата забрала сина і вони пішли вечеряти. Прогулянку до моря цього разу прийшлося відмінити, адже син трохи перевтомився після цілого дня у садочку. Тому вони поскладали Лєго, а потім пішли купатися і вкладатися спати.

 

В п’ятницю дівчата, як і домовились, зустрілися в барі. Ангеліна і Юліана дуже швидко знайшли спільну мову. Після пляшки мартіні, дівчата розслабились і розмови стали більш відвертими. Юліана скаржилась на свого хлопця, а точніше на те, що він скупий на прояв емоцій. Агата ж жалілась на колишнього, з яким раз у раз їх зіштовхує доля. Ліна просто слухала, адже в них з Петром у відносинах було все добре.

 

- То може варто спробувати? - запропонувала Юліана, підморгуючи.

- Ти про що? - запитала Ліна.

- Ну з колишнім. Га, Агато? Чи почуттів вже немає?

- Ні, це дурість. Вже минуло стільки часу. До того ж він мене ненавидить, я зробило йому дуже боляче.

- А ти до нього ще щось відчуваєш, адже так? Інакше, навіщо про нього згадала...- знов допитувалась Юліана.

- Все дуже складно...Він мені не пробачить.

- Так поясни все і що буде, те й буде. А Данилко його? Вибач, якщо лізу куди не треба...

- Ти, звісно, маєш рацію, але я поки що не готова до подібної розмови. І про сина також...

- Тоді просто забий і живи далі, - посміхнулась Юліана, розливаючи  по келихам залишки мартіні з другої пляшки. - І хай йде до біса!

- На цій оптимістичній ноті, пропоную розходитись по домівкам, - промовила Ліна, підіймаючись і підзиваючи офіціанта.

 

- Дівчата, ви на таксі? - спитала Агата, теж підіймаючись.

- Так. Я вже викликала, - відповіла Юліана. - Тобі в який бік? - звернулась до Ліни.

 

Виявилось, що дівчата живуть недалеко одна від одної, тому вони поїхали на одній машині. А Агата пішла до свого будинку.

 

 

***

 

Стас теж був у сум’ятті дізнавшись, що тепер вони з Агатою сусіди. З одного боку він був роздратований цим співпадінням, адже бачити її для нього було все ще боляче, він кожен раз згадував, як вона тоді вчинила. А з іншого: його дивувала і одночасно лякала власна реакція на неї. Ввечері йому подзвонив старий друг Скай. Вони декілька місяців не бачились, адже останній нещодавно став батьком, тож нові турботи не дозволяли вирватись. Але цього разу Скай сам запропонував зустрітись в клубі, чому Вітренко неабияк зрадів.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍