Ніка Сасс - Міст: Подарунок з минулого, Ніка Сасс
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Хол будинку, в якому Агата прийшла дивитися квартиру, був величезним, викладеним світлою мармуровою плиткою і оздоблений диванчиками і дзеркалами. На першому поверсі не було квартир, тільки стійка охорони і ліфти. Внизу були розташовані комерційні приміщення: кав’ярні, дитячий центр, магазини. На величезній території комплексу знаходяться декілька будинків і ліцей з дитячим садочком. Здавалося, все в цьому комплексі було створене для комфорту мешканців.
Квартира, яку вони переглядали, мала дві просторі спальні і вітальню-кухню з панорамними вікнами з приголомшливим видом на море з усіх вікон. Помешкання мало свіжий ремонт і було обладнане сучасною технікою і меблями.
- Матусю, подивись, там човники! - хлопчик стояв біля вікна вітальні і з захватом дивився на околиці.
- Це яхти. Тут поряд яхт-клуб, - пояснила ріелтор з посмішкою.
- Матусю, коли я виросту, теж куплю яхту і буду плавати по морю і тебе катати.
- Звісно, любий. Я буду дуже рада.
Агата вже не сумнівалась у правильності вибору і в кінці зустрічі вони підписали договір оренди на місяць. Підкупило її й те, що на території комплексу є англійський дитячий садок, який працює і в літку. Данилку не вистачало спілкування з однолітками, і коли Агата запропонувала йому спробувати походити в цей садок, він був щасливий і погодився.
Мати і син швидко освоїлися на новому місці. Агата пояснила сину причину переїзду, так щоб не зіпсувати відносини з його дідусем і бабусею. Дитячий садок був одним з аргументів. І їм не треба було їздити, адже все було поряд. Ірина Данилівна дзвонила ще в день переїзду і просила Агату припинити дитячі ігри та повернутись до них. Але дівчина залишилась непохитна.
В перший день відвідування садочка Данилко був такий задоволений, що без питань погодився залишитись на цілий день. Агата ж вирішила цей час витратити на купівлю всього необхідного. Гуляючи по торгівельному центру, вона написала новій знайомій з пропозицією випити кави. Юліана з радістю погодилась.
- Я вже так стомилась за цю сесію, ти просто не уявляєш. Не хочеш сходити в клуб, можливо в цю п’ятницю? - запропонувала дівчина.
- Мені треба подумати, адже треба вирішити на кого залишити Данилка, зараз з батьками не найліпші відносини.
- А як щодо няні? - спитала Юліана.
- Давай я з сином це обговорю. Він дуже розсудливий як для п’ятирічного у мене. Він - моя сім’я, тож всі рішення ми приймаємо разом.
- Гаразд. Тоді будемо на зв’язку? - погодилась нова знайома.
Дівчина покликала офіціанта і попросила рахунок, а потім знов побігла у справах, залишивши Агату наодинці зі своїми думками. Допивши свою каву і схопивши пакунки з покупками, Агата вийшла з кав’ярні. До закінчення занять сина залишалось ще кілька годин і їй хотілось встигнути все розкласти і приготувати їжу. А після вечері вони планували пройтися з Данилком до моря.
Агата зайшла до ліфту і вже натисла кнопку поверху, коли почула: “Зачекайте!” і до ліфту забіг чоловік.
- Дев’ятнадцятий. - пролунав знайомий до болю голос.
- Не може бути...- промовила дівчина, підіймаючи погляд.
- Агата?
Вітаю!
Наступний розділ буде завтра) Не забувайте подарувати героям вподобайки, це надзвичайно надихає вашу авторку))
Тихої ночі. Бережіть себе.
Ваша Ніка ♥
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Міст: Подарунок з минулого, Ніка Сасс», після закриття браузера.