Марті - Тіні Системи , Марті

Олекса рухався тінню. 

Його імпланти підлаштовували зір до темряви, фільтруючи зайві деталі. Легка вібрація в черепній пластині повідомила, що дрон передав оновлені координати цілей. 

«Три особи. Переміщуються.» 

Він зупинився на даху покинутого заводу. Внизу, серед руїн, рухалися
постаті. Вони говорили жестикулювали, але його система не відображала їх як людей. Це були лише червоні силуети, мішені. 

«Ліквідувати.» 

Олекса повільно підняв гвинтівку. 

Невідомий фактор 

— Нам треба рухатися далі, шепотіла одна з фігур. 

— Куди? Нас скрізь шукають. 

— Ти ж знаєш... Він прийде. 

— Він лише один. Ми маємо шанс. 

Вони не знали, що Олекса вже тут. 

Він навів приціл на першого. Видих. Постріл. 

Тіло впало без звуку 

Другий кинувся тікати, але наступний постріл влучив точно в основу шиї. 

Третій — дівчина — застигла на місці, не ворушилася. 

«Ліквідувати.» 

Олекса зробив крок уперед. 

— Ти не такий, як вони кажуть, сказала вона. 

Він не відповів. 

— Вони говорили, що ти бездушний
Але я бачу... 

її очі були сповнені чогось, чого Олекса не міг зрозуміти. 

Його палець натиснув на курок. 

...І він не зміг вистрілити. 

На мить у голові виник шум. Якийсь образ, чийсь голос. 

Що це? 

Бачиш? Ти не просто зброя, —  прошепотіла вона. 

Олекса стиснув щелепи. В голові знову дзвеніло. 

А потім система... перезавантажилася. 

«Помилка виправлено.» 

Його рука сіпнулася.і куля пройшла
крізь ї тіло. 

Дівчина впала. 

Система знову запрацювала бездоганно. 

Олекса пішов у ніч.