Anna O - Шви помсти , Anna O
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
"Справжня сила не в тому, як сильно ти б'єш. Справжня сила в тому, як довго ти можеш терпіти."
Час: 23:47.
Місце: Підпільний спортзал на околиці міста.
У спортзалі пахло потом, кров'ю та агресією. Це був підвал, у якому любителі бійок без правил з'ясовували, хто сильніший. Тут немає правил, тільки удари.Майкл Сандерс був тут частим гостем. Він був великим, мускулистим, сильним. Його кулаки ламали обличчя, його слова людську гідність. Він завжди знав, що слабкі заслуговують болю.
Він вийшов з душу, напнувши спортивну кофту, і зупинився біля дзеркала. Подивився на своє відображення.
Раптово світло згасло.
- Що за хрінь?..
Тиша.
Лише звук важкого дихання за спиною.
Майкл різко розвернувся, але нікого не побачив.
- Гей! Є тут хтось?!
І тоді він відчув щось холодне на своїй шиї.
Гостре лезо .
Лише звук важкого дихання за спиною.
Майкл різко розвернувся, але нікого не побачив.
- Гей! Є тут хтось?!
І тоді він відчув щось холодне на своїй шиї.
Гостре лезо.
- Вітаю, Майкле, прошепотів голос у темряві.
Цей голос...
Майкл знав його.
Але не встиг усвідомити.
Щось міцне обмоталося навколо його горла волосінь, затягнута так, що він міг тільки хрипіти. Він хапав повітря ротом, але його руки вже тягли вниз, змушуючи впасти на коліна.І тут - перший удар.Різкий біль пронизав праву руку.
Лезо пройшло крізь триголовий м'яз.
Другий удар ліва рука.
Його бицепс розрізали, і він відчув, як рука втратила силу, безвольно повисла.
Він намагався кричати, але волосінь все ще душила його.
Його тіло здригалося в конвульсіях, коли холодні руки перевернули його на спину.
Перед ним нахилилася темна постать у масці хірурга.
Очі горіли шаленим блиском.
- Ти любив показувати силу, Майкле. Але що ти без своїх м'язів ?
Ніж пірнув у його квадрицепси.
Майкл закричав, відчуваючи, як його ноги відмовляють.
Лезо рухалося з точністю хірурга. Розрізи йшли вздовж волокон, відриваючи м'язи від кісток.
Кров змішувалася з потом.
Біль ставав нестерпним.
- У тебе була влада над слабкими, Еріка лунав тихо, майже лагідно. ти тепер? голос Але що
Його руки більше не могли піднятися.
Його ноги більше не могли рухатися.
Він відчув, як життя витікає з нього, залишаючи лише безсилля.Останнє, що він побачив, це білий аркуш паперу, який Ерік поклав йому на груди.
"Подивися на мене. Тепер ми рівні."
Світло знову ввімкнулося.
Спортзал був порожнім.
Тільки тіло Майкла лежало в калюжі крові.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шви помсти , Anna O», після закриття браузера.
