Аліна Шапошник (Аліса Кін) - Більше позитиву, Аліна Шапошник (Аліса Кін)

 - За смачним латте.

 - А де латте?

 - Випила по дорозі.

 - Як тобі взагалі продали каву? - Настя від подиву підняла брови.

 - Не зрозуміла? - мене це обурило не на жарт.

 - Ти, напевно, в дзеркало, не дивилася?

І тут я зрозуміла, що ні. Я роззулась і підскочила до дзеркала. Ну чому панди такі милі тварини, а ось коли туш тече і виходить у тебе «ефект панди» це зовсім погано виглядає.

- Сьогодні вихідний, тому можна продовжити святкування мого Дня Народження. Як вам ідея?

 - Сьогодні я пас, - впевнено сказала, я ще не відійшла від попередніх подій.

Мені потрібно було приділити час роздумам з приводу Гліба. Уже не перший раз ловила себе на думці, що він мені починає подобатися. Але розуміючи, що це абсурд, подумки уявляла, як всі ці безглуздості засмоктує чорна діра.

 - Гаразд, тоді з Макаром.

 - Що? - запитали в один голос з Машею.

 - Зі своїм новим хлопцем.

 - Вибач, ще не звикли.

* * *

Ми з Олею вже хвилин п'ять мовчали, тому, що були зайняті поїданням штруделя. Мені здається, була б я кішкою, то мурчала б від задоволення. Звичайно не варіант заїдати стрес смаколиком, але це дарує відчуття радості і ненадовго відволікає від проблем, що турбують.

 - І як ти будеш все вирішувати? - Оля промовила питання, яке вже цілий день не залишало мою голову та обтяжувало думки.

 - Спочатку треба розібратися з Глібом. Андрій далеко, та й взагалі, можу нічого не відповідати йому.

 - Ти порушила ваш договір: ніколи, ні за яких обставин не виходити на зв'язок один з одним.

 - Треба було дописати, як виняток, дії під алкоголем не враховуються.

 - Або знати дозу і не перевищувати.

 - Це ти зараз серйозно?

 - Так жартую. Не можеш змінити ситуацію, поміняй ставлення до неї.

 - Ще краще. Як?

 - По-перше, ти побачила, що Андрій тебе ще не забув. По-друге, Гліб дізнався про твоє існування. По-третє, ти зрозуміла, що Гліб-скалка, не така вже і погана людина.

 - Дуже вагомі аргументи, але в усьому цьому є безліч нюансів. Може, просто відпустити ситуацію і все.

 - Навряд чи ситуація тебе мене відпустить.

 - Знаєш, вже кілька днів затишшя, буду думати позитивно.

 - Затишшя буває перед бурею.

 - Давай не будемо про сумне. Що там з Матвієм? Ви перейшли до стадії знайомства з батьками?

 - Ще ні, зарано. Не хочу його пускати до своєї кімнати. Поки в ній має право знаходиться лише один чоловік - мольберт.

Ми засміялися, одне з Олених хобі - малювання. Власне, завдяки йому вона і познайомилася з Матвієм. Коли він помітив, що Оля його малює, почав вимагати гроші за те, що надихнув і став її моделлю. Насправді він давно запримітив її і спеціально приходив у те ж саме кафе, де Олі подобалось робити замальовки.

***

Значення Олених слів я відчула через кілька днів. Вона що підробляє віщункою? По-перше, мене взяли в студентську газету без моєї участі: всі члени парламенту проголосували за мою кандидатуру. Вони про мене знають тільки з постів в нашій групі у соціальній мережі, причому не з дуже хорошого боку. Може, вони вирішили, що саме таким і повинен бути справжній журналіст, який не боїться публічних засуджень. Також довірили колонку про спортивне життя нашого університету. Напевно, всі інші відмовилися.

 - Стій! Зупинись! - за спиною почула голос Гліба.

 - Вибач, але я дуже поспішаю, - не повертаючись і йдучи в тому ж напрямку, але вже з прискоренням, випалила я.

 - Я дам своє інтерв'ю для студентської газети.

Це моя перша стаття і це буде цікаво, оскільки він популярний. Ще тираж газети просто розлетиться. Я зупинилася і повернулася.

 - Слухаю тебе, - я поправила спадаючу з плеча лямку рюкзака.

 - Ось, я надрукував можливі питання і дав розгорнуті відповіді, - він простягнув мені два аркуші формату А4.

 - Дякую, - взяла файл, який простягнув мені Гліб і збиралася йти далі.

 - А тепер довірся мені. Уточню, я стовідсотково тобі не подобаюся, так?

 - Так, - не могла зрозуміти до чого він веде.

 - Ти точно впевнена?

 - На всі сто.

 - Тоді закрий очі.

Я і закрила очі. Хто ж знав, що він підійде ближче до мене і поцілує. Розплющивши очі, я інстинктивно його відштовхнула.

 - Почекай. Ти повинна відповісти на мій поцілунок.

 - Навіщо?

 - Так треба, довірся. Можеш уявляти когось іншого під час поцілунку, мені все одно.

 - Я що, тобі подобаюся?

 - Ні, але в тобі щось є. Так, давай швидше, інакше не вийде.