Стейсі Браун - Зброя помсти, Стейсі Браун

Серед натовпу я знов побачила його. Того, хто викликав мурахи на шкірі як тільки ми прийшли сюди. Ми знов зчепилися поглядами. - … ти взагалі можеш отримати будь-якого чоловіка, якого забажаєш, - долинали до мене слова подруги. - ...кого забажаю… - солодко повторила я. - Звичайно, … - Хоча б того, - я кивнула, показавши на того, чий погляд був на мені. Тільки зараз подруга прослідкувала за моїм поглядом, а потім повернулась до мене. Я помітила як її очі округлились, а риси обличчя набули суворості: - Тая, ні! - Тааак! – солодко протягнула я, відпиваючи трохи шампанського. - Ні, ні, ні! Це ж Доманський! – вона намагалась мене переконати, але це їй не вдавалось, бо погляд чоловіка мене полонив. - Доманський кажеш? – примружуюсь і усміхаюсь. І ось я добровільно йду в лапи цього звіра...