Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Фантастика » На згарищi Сiболи, Джеймс С. А. Корі 📚 - Українською

Джеймс С. А. Корі - На згарищi Сiболи, Джеймс С. А. Корі

19
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "На згарищi Сiболи" автора Джеймс С. А. Корі. Жанр книги: Фантастика.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 177 178 179 ... 284
Перейти на сторінку:
то коли

смальцю голові моїй бракувало. Церера, доки її не захопила

ОПА, була недоб рим місцем для землянина.

— А він ніколи не здавався вам, як сказати… химерним?

— На Церері він працював копом, — сказав Гевлок. — Та всі ми

були там химерники. А ти як: готова до свого виходу в світ?

Наомі обплела пальцями ґрати клітки. На її обличчі відбилось

зачудування.

— Невже це той самий час дня, коли?..

— Це пріоритетне завдання КЕХ: дбати, щоб довірені їй

ув’язнені мали гуманне до них ставлення, відповідно до

корпоративної політики й міжпланетного права, — проказав він

ту саму фразу, що й кожного такого разу виголошував. Це стало

мовби таким собі жартом у їхньому спілкуванні, й смішне тут

було не так у самому вислові, як у тому, що це належало тільки

їм двом.

— А який у цьому сенс? — скептично запитала Наомі. —

Зважаючи на ту обставину, що всі ми незабаром помремо.

— Знаю, — сказав Гевлок, чудуючись тужливому клубку в

грудях. — Але ж це є те, що ми маємо. То я й приймаю це.

Він відв’язався й підплив до шафки засобів стримування. Увів

свій код, і шафка видала ножний браслет. Послав його їй через

простір, що розділяв їх, а Наомі упіймала пучками своїх пальців, обережно протягла браслета крізь ґрати. Надягла довкола лівої

своєї кісточки й звела обидва кінці докупи. Браслет просичав

готовність, і діагностичне світло позеленіло. Гевлок перевірив за

своїм ручним терміналом. Так, браслет повністю виконує свою

функцію. Жодних аномалій, відхилень. Він відімкнув клітку, й

Наомі, потягуючись, випливла на ширший простір. Паперовий

спортивний костюм лускотом коментував кожен її рух.

— Ідем? — запитав Гевлок.

— Я цілий день про це мріяла, — сказала Наомі.

У гімнастичній залі було завізніш, ніж зазвичай. Непевність, страх змушували декого приборкувати емоції вправами. Гевлок

не знав так, щоб напевне, що їх спонукало до того: саме відчуття

якої-небудь діяльності чи потреба виснажитися, довести себе до

такого стану, коли б спокійно сприймався такий близький факт

кружляння їхніх мертвих тіл понад порожньою планетою, позаяк найближча допомога могла прилетіти не раніше, ніж за

рік. А для декого це міг бути спосіб самолікування? Ендорфіни

можуть творити чудеса. Він провів Наомі до ящика

резистентного гелю, а сам пішов на сусідній тренажер ваги.

Інші члени залоги — чи то заложники ситуації — удавали, ніби

й не звертають на них уваги. На обличчях переважно вираз

обачливої пустки гравців у покер, але декілька були відверто

сердиті. Більшість сердитих свердлили поглядами її, але дехто —

поясани переважно — осудливо зиркали на нього. Гевлок, навантажуючи основні групи м’язів спини й ніг, удавав, ніби

ігнорує їх усіх. Одначе, хай би хоч хто-небудь агресивно кинувся

до них, він би вихопив свою зброю. В цьому, зокрема, й полягала

його робота: зберегти їй життя, а собі — здоров’я. Це — та ще

постаратися утримати всіх цілими-неушкодженими, аж поки все

воно й згорить.

Піт не розлучався з його шкірою: крихітні цяточки росли, торкалися одна одної і зливалися в калюжки. Попрацювати б

досить довго у такому режимі, то можна й закоконуватися у

власному поту. В перерві між комплексами він зупинився, аби

втерти рушничком собі обличчя, а тоді й Наомі. Вона

подякувала кивком голови, нічого не сказавши.

Коли поробили всі вправи, він відкрив гелевого ящика й

випустив її. Один із техніків-довкільників — поясанин Орсон

Кальк із блідою чуприною та мопсячим носом — хутко підплив, щоб заявити про своє право на ящик.

— Тягаєш за собою начхальство як затулу, то й піт із тебе

градом, — сказав він.

— То шо: шукаті й не іметі кого поіметі, ага? — дала вона

одкоша.

— Ну ж бо, — сказав Гевлок, — рушаймо!

Технік-поясанин уклався в той гель, а Наомі поплинула через

залу назад, у коридор, що вів до його офісу та її клітки. Всю

дорогу, поки вони удвох поверталися, Гевлок озирався через

плече, а заспокоївся аж як замкнув її в клітці. Дістав із шафки

свіжий тюремний однострій та кілька рушничків і просунув усе

це поміж ґратами туди їй, перш ніж опустити щит приватності.

Підтягся до

1 ... 177 178 179 ... 284
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На згарищi Сiболи, Джеймс С. А. Корі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "На згарищi Сiболи, Джеймс С. А. Корі"