Симона Вілар - Лазарит

Папи Римського, прохаючи допомогти боротися із сельджуками, що й привело до низки хрестових походів. Згодом стосунки Ромейської імперії та Заходу охололи через неймовірну пожадливість хрестоносців.

65

Щоб уникнути подрібнення родових земель за часів Середньовіччя в Англії, як і в багатьох країнах Європи, існував майорат – законодавча норма, що вимагала передавати земельний наділ старшому спадкоємцеві. Молодші змушені були йти на державну службу, в комерцію, приймати постриг або намагатися брати вигідний шлюб.

66

Ленні володіння (феод) – землі, надані васалу сеньйором у спадкоємне володіння, користування та розпорядження за умови несення васалом військової, адміністративної та придворної служби на користь сеньйора.

67

Барбакан – елемент пізньосередньовічних фортифікацій, призначений для захисту підступів до міських брам.

68

Йдеться про Вільгельма Нормандського (1028–1087), котрий розгромив англійське військо в битві при Гастингсі 1066 р. і став королем Англії; мав прізвисько Завойовник.

69

Дорілея – нині турецьке місто Ескішехір. У 1097 р., під час Першого хрестового походу, загони хрестоносців здобули тут першу перемогу над військом сельджуків. Поразка сельджуків при Дорілеї виявилась вигідною для візантійського імператора Олексія Комніна – він скористався з цього, щоб поновити свою владу в захоплених турками областях.

70

Халіф Аль-Хакім (996 – 1021). Він обрушився на християн із переслідуваннями, зрівняв із землею тисячі церков, примусив віруючих носити чорний одяг та хрести розміром метр на метр. За його ж наказом у 1009 р. було зруйновано храм Гроба Господнього в Єрусалимі, що викликало хвилю обурення в Європі й послужило однією з причин Першого хрестового походу.

71

Готфрід Бульонський (1060–1100) – один з очільників Першого хрестового походу. Після захоплення Єрусалима його було проголошено правителем Єрусалимського королівства. Відмовившись коронуватися в місті, де Христа коронували терновим вінком, Готфрід прийняв звання «Захисник Гроба Господнього». Після смерті Готфріда Бульонського першим королем Єрусалимського королівства став його брат Бодуен I.

72

Іса ібн Маріам – так мусульмани називали Ісуса Христа. Ісус належить до найшановніших в ісламі пророків, йому відведено чільну роль у боротьбі із лжемесією Даджалем.

73

Фідаї – убивці-смертники з лав асасинів; люди, які жертвують собою в ім’я віри.

74

Старець Гори – своєрідний титул імама, очільника асасинів (1163–1193). Старцем Гори був Рашид ад-Дін Сінан.

75

Мамлюки – військова каста в середньовічному Єгипті, яка складалася з юнаків-рабів тюркського та кавказького походження. Юнаків навертали в іслам, навчали арабської мови й тренували в закритих таборах. Ставши професійними, вояки здобували свободу й високу платню за службу.

76

Тімархан (тюрк.) – приміщення, у якому утримують божевільних.

77

Сибілла Єрусалимська (1160–1190) – королева Єрусалиму з 1186 р.

78

Гулями – фахові воїни у війську сельджуків, які підпорядковувалися безпосередньо султанові.

79

Бармиця – деталь захисного озброєння, яку на Сході використовували для захисту потилиці, плечей і лопаток воїна. Виготовляли її із щільної тканини чи кольчужного полотна.

80

Казаганд – покритий тканиною кольчужний обладунок на стібаній підкладці, згодом запозичений західноєвропейськими християнами в мусульман.

81

Інтердикт – відлучення від церкви.

82

Річард Плантагенет, попри те, що був королем Англії, приймаючи владу над землями Франції, мусив віддавати присягу французькому королю. Отже, Філіп мав формальні підстави стверджувати, що Річард – його підданий.

83

Газизи – мешканці областей Конійського султанату, що межували з володіннями Візантії. З власної ініціативи створювали військові формування, що воювали за розширення мусульманських земель, а часом чинили відвертий розбій.

84

Катафрактарії (від гр. «катафрактос» – закутий у панцир) – важка кавалерія Ромейської імперії. Головна зброя катафрактаріїв – довгі списи, 4,5 м завдовжки.

85

Овочеві закуски традиційної грецької кухні.

86

У геральдичній традиції зображення діагональної смуги з лівого боку гербового щита свідчило про позашлюбне походження нащадка знатного роду.

87

Валлійська марка – традиційна назва областей на кордоні Вельса та Англії.

88

Стефан Блуаський – король Англії з 1135 до 1154 рр. Узурпував трон після смерті свого попередника і протягом усього періоду правління воював із законною спадкоємницею Матільдою, дочкою покійного короля Генріха І. Син Стефана Блуаського, принц Юстас, помер невдовзі після того, як Стефан погодився визнати права на трон сина Матільди – Генріха Плантагенета.

89

Дервіш – мусульманський мандрівний проповідник-аскет, який зазвичай живе з милостині.

90

Хамсин – виснажливо спекотний південний вітер із піском і курявою. Дме на Близькому Сході після весняного рівнодення. Зазвичай хамсин триває близько 50 днів.

91

Трансйорданія – великий регіон без фіксованих кордонів на схід від річки Йордану.

92

Тартус – портове місто в Сирії, у ХІІ ст. його контролювали тамплієри.

93

Арвад – острівне місто, розташоване близько 3,5 км від Тартуса.

94

Лицарі ордену Калатрави і Сантьяго – члени першого духовно-лицарського ордену, заснованого цистерціанцями у ХІІ ст. у Кастилії для боротьби з маврами; лише незначна їхня частина взяла участь у війнах Єрусалимського королівства.

95

Вампл – середньовічний жіночий головний убір на кшталт апостольника в православних монашок: суцільний покров з отвором для обличчя, що спадав на плечі, ховаючи волосся.

96

Амальріх (Аморі) I Єрусалимський (1162–1174) походив з Анжуйської династії, був батьком короля Бодуена Прокаженого (1174–1185), Сибілли Єрусалимської (чоловіка Ґвідо де Лузіньяна) та Ізабелли Єрусалимської.

97

Вистрижене або виголене на голові католицьких ченців і священиків місце на знак приналежності до церкви (спочатку над чолом, пізніше на маківці).

98

Топхельм – європейський кавалерійський шолом, що з’явився у ХІІ ст. за часів хрестових походів. Був циліндричної форми, цілком приховував обличчя воїна.

99

Камиза – спідня туніка з цільними рукавами, що на неї вдягали безрукавну коту, з-під якої видно було рукави камизи. Коту підперезували, над паском завжди робили невеличкий напуск.

100

Матір’ю Генріха Шампанського була Марія Французька – дочка Елеонори Аквітанської та короля Людовіка VII – Філіпового батька. Завдяки другому шлюбу Елеонори з Генріхом ІІ Плантагенетом, у якому вона народила Річарда, Генріх фактично став кузеном обох монархів – і Філіпа, і Річарда.

101

Проточина – характерна позначка на морді коня у вигляді смуги світлішої шерсті, що спускалася від лоба до ніздрів.

102

Жізор – замок на кордоні англійських і французьких володінь у Нормандії, що став яблуком