Павло Архипович Загребельний - Вигнання з раю

мовить псалмиста Харитон з латинниками, ex nihilo nihil (з нічого — й нічого). Чи скажете ж ви мені, мої дітоньки, де на той час господь-бог пробував, що їв і пив і що теж робив, коли неба і землі не було? А правда, мовчите, бо не знаєте, з чого господь-бог сотворив? Наперед сотворив небо і землю. На небі сотворив ангели, сребниї, золотиї, мальованиї з очима соколовими. Під небеси сотворив птахи — ворони, сороки, круки, кавки, вороб’ї й тетери. На землі сотворив свині, корови, воли, медведі і вовчиська. І побудував їм господь РАЙ (підкреслення авторове), плотом міцним огородив і податтю його підпер. Там же насіяв дубини, грабини, ліщини, вільшини. В городах насіяв буряка, ріпи, редьки, моркви, пастернаку й іншого хвасту і дерева. І ходить собі господь, глядить, щоб якеє порося не вилізло».

Вже з цього невеличкого уривка (бо казання досить розлегле й повчальне, і автор використав його не тільки тут, а й у своїй книжці «Я, Богдан») видно, що:

а) рай зародився в сільській місцевості;

б) головною турботою творця раю так само, як і нашою нинішньою, було, є і, мабуть, завжди буде дбання про поросят або, як скаже один з героїв цієї розповіді, про тваринництво і його всілякий розвиток.

5

Автор просить пробачення в читачів за це іноземне слово, яке, власне, означає: приступ, початок, — і яке він тут вживає тільки для того, щоб не відставати від тих письменників, що вже навіть романи називають іноземними словами.

6

Розповідь.

7

Орифлама — це плакат на двох дрючках. Слово грецьке. Дуже давнє і дуже красиве. Його вживали класики і неокласики. Вжив і автор, щоб не пасти задніх.

8

Закінчення.

9

Переклад Л. Первомайського. З книжки: «Франсуа Війон». К., Дніпро, 1973, с. 102–103.