Катерина Мединська - Адлер. Кохати, щоб вижити, Катерина Мединська

«Я не маю права відбирати у тебе свободу… Не смію утримувати тебе… Ти можеш жити так, як забажаєш», – пригадала вона його слова.

Тіна знову, немов на повторі, прокрутила в собі поведінку Еріка, їхню розмову та терміни прощального листа. Прощального…

"Він покинув мене. Легко відмовився від будь-якої боротьби», – раптом виразно усвідомила вона. І це приголомшило її.

– Я зроблю дзвінок до свого боса і повідомлю, що усунув тебе, впевнений, він цьому зрадіє. Хоча його дії суперечать місії, яку він виконує в даний момент. Підозрюю, що твоя персона зацікавила б вищестояще керівництво і вони вирішили б зберегти тобі життя. Але це йому категорично невигідно, тому він почав діяти в обхід мене й напевно.

– Хто твій бос? – Запитала Тіна, припускаючи, що їм може виявитися Енцо.

– Той, хто незабаром стане Еріку тестем. Біяджі, зрозуміло.

– Значить, мене обов'язково мали… – Тіна подавилася словом «убити», вона не могла повірити в реальність того, що відбувалося.

– Усунути, – делікатно закінчив чоловік її думку. – Так, і це було моїм завданням, але Енцо в останній момент вирішив усе переграти. І знаєш чому?

Тіна завмерла у німому питанні.

– Так він уб'є одразу двох зайців: усуне суперницю своєї дочки і підставить мене. Ерік люто розлютиться і обов'язково прийде за мною. А він виявиться тим, хто допоміг Еріку помститися. Вовк в овечій шкурі.

– Ти хочеш обдурити Енцо і довести Еріку свою відданість? – припустила Тіна.

– Ні, – чоловік стомлено похитав головою, а потім на одну мить його обличчя пом'якшилося і він перестав здаватися Тіні небезпечним ворогом.

– Тоді я не розумію! Адже коли Ерік дізнається, що я ціла і неушкоджена, то оберне свій гнів проти реального агресора.

– Я зроблю все можливе, щоб переконати Еріка в тому, що ти мертва.

Дівчина прикрила обличчя руками та заплющила очі. Тепер їй стало ясно. Вона зрозуміла, що не помилилася у своїх здогадах і Герард збирався пожертвувати собою.

– Мене не треба рятувати. А твоя жертва буде безглуздою. Я нічого не значу для Еріка, і він відправив мене з очей геть, тільки-но Енцо натякнув йому про блискучу перспективу, – слабким голосом промовила дівчина і підняла на Герарда очі, сповнені невтішного смутку.

– Добре, що це ти розумієш. Вчинок завжди важливіший за слова. Ерік вважає, що таким чином діє тобі на благо. Він мислить глобальними категоріями, передбачивши потенційні можливості, вигоди, оцінивши та створивши спільне бачення свого майбутнього, Ерік не знайшов там місця для тебе. Тому що ти – його слабкість! А його вчили, що він не повинен мати людських слабкостей.

Герард глянув на свій наручний годинник. Часу майже не лишилося. Він поспішав пояснити все Тіні і сподівався, що гранично ясно висловлює свою думку.

– Не відразу, а пізніше, коли все зміниться, налагодиться, він обов'язково схаменеться і тоді шукатиме тебе як одержимий. Тому зараз тобі найкращий момент не просто зникнути, а буквально померти для нього! У твоїх інтересах більше ніколи не зустрічатись з Адлером.

– Я не можу. Все це жорстоко, дуже жорстоко, – пробурмотіла Тіна. – Ти не знаєш його. Він переживатиме, страждатиме.

– Не хвилюйся про нього. За цим хлопцем роками спостерігав цілий рій професіоналів і знаєш, що вони говорять? – Герард посміхнувся. – Ерік здатний витримувати колосальні психологічні навантаження, зберігаючи при цьому витримку, самовладання швидко адаптується в будь-якій ситуації. Так, він має пройти важкий шлях і боротьбу з самим собою. Нескінченна боротьба зі слабкістю і совістю... Він вийде з цих випробувань, змінившись не на краще. Забудь! У вас немає майбутнього! Навіть той Ерік, якого ти знаєш, насправді фейк! Тимчасове відхилення від звичного перебігу подій його розважає, і не більше. Ти ж сама все розумієш.

– Ерік тяжко переніс смерть Лори. Я знаю, як він страждає. Хіба на це здатна холоднокровна, байдужа людина?

Тіна відмовлялася вірити Герардові. Ерік краще, ніж про нього думають усі ці визначні психологи.

– Тут ти маєш рацію. Він справді любив Лору! – іронічно зауважив чоловік. – І любитиме завжди тільки її одну, як якийсь недосяжний ідеал, бо любити привид набагато простіше та безпечніше.

– Ти глибоко помиляєшся… Я не стану ні від кого ховатися. З мене годі, я хочу піти!

Герард розвернувся і підійшов до моніторів на стіні, запровадив програму відеоспостереження, логін та пароль. А потім почав роздивлятися зображення з камер.

– Мабуть, я не зміг переконати тебе. Шкода! Мені доведеться тебе затримати ще ненадовго.

Тіна насторожилася. Що задумав Герард? Вона спостерігала за тим, як чоловік щось набирає на клавіатурі, і молилася, щоб цей божевільний не завдав їй шкоди. Хтозна, що в нього в голові.

– Ми зараз перебуваємо в бункері, над нами будинок моїх сусідів, – пояснив він і тицьнув пальцем у мерехтливу червону крапку на моніторі. – Це твій Ерік. На даний момент він знаходиться за два квартали від нас.

Помітивши, як стрепенулась дівчина, Герард додав:

– Після того, як я вийду з цього підвалу і попрямую в свій будинок навпроти, моє місцезнаходження миттєво виявлять, про що повідомлять Енцо. Зрозуміло, що про це дізнається і Ерік. З великою ймовірністю можна стверджувати, що він з'явиться за мною негайно.