Луїза Мей Олкотт - Маленькі чоловіки

й навчишся готувати. Скажу всім, що ти нова служниця й кликатиму тебе Саллі, – додала вона й одразу взялася за роботу. А Тедді сів на підлогу й, засунувши в рот палець, взявся з цікавістю роздивлятися плиту.

– Ох, яке ж усе красиве! З чого ж мені почати? – запитала Дейзі, вона ж Саллі, з таким осяяним обличчям і такою готовністю швидше розпочати цю науку, що тітка Джо подумала: «Добре, якби всі кухарки були такими ж милими, старанними й веселими».

– Перш за все, одягни ось цей чистий фартушок і чепчик, – сказала вона. – Я хочу, щоб моя кухарка була охайною.

Саллі заховала своє кучеряве волосся під чепчик і без заперечень вдягла фартух.

– Тепер приведи все в порядок, – наказала тітка Джо. – Вимий новий посуд, а заодно й старий сервіз, бо колишня кухарка залишила його брудним після гостей.

Тітка Джо говорила серйозно, але Саллі розсміялася: вона знала, хто була ця «неохайна кухарка», яка не вимила посуд.

І ось, засукавши рукава, вона із задоволенням почала метушитися на кухні, час від часу захоплено вигукуючи: «Ох, яка чудова шпигувальна голка!», «Яка гарненька мисочка!», «Яка чарівна перечниця!».

– Тепер, Саллі, – сказала пані Джо, коли дівчинка перемила весь посуд, – іди на базар. Я тут записала все, що потрібно купити.

І вона подала їй листок паперу й кошик.

– А де в нас буде базар? – запитала Саллі, для якої нова гра з кожною хвилиною ставала дедалі цікавішою.

– В Ейзі.

Саллі вирушила за покупками й знову розбурхала весь клас, з’явившись перед однокласниками в новому вбранні.

– Це чудова гра! – з осяяним обличчям шепнула вона Демі.

Стару Ейзі ця гра цікавила нітрохи не менше, ніж Дейзі. Вона весело засміялася, коли до неї на кухню влетіла маленька кухарочка Саллі в чепчику, що збився набік.

– Ось список провізії для тітоньки Джо. Мені все це потрібно якнайшвидше, – повагом промовила Дейзі.

– Подивимося, що тут таке, моє серденько. Ага! Два фунти м’яса, картопля, гарбуз, яблуко, хліб і масло. М’яса ще немає, я пришлю його нагору, тільки-но принесуть. А все інше – будь ласка.

І Ейзі поклала в кошик одну картоплину, яблуко, шматочок гарбуза, трохи масла й хлібець, а наостанок сказала Саллі, щоб вона остерігалася хлопчика, підручного м’ясника, бо він – великий пустун.

– Хто ж це? – запитала Саллі, сподіваючись, що цим хлопчиком виявиться Демі.

– А ось побачиш, – сказала Ася.

Саллі схопила кошик і, весело наспівуючи, побігла нагору.

– Сховай все, крім яблука, в шафу для провізії, – сказала пані Джо, коли юна куховарка повернулася з базару.

Під полицею були влаштовані дві шафи, й Саллі знову охопила радість, коли вона відчинила їх. Одна слугувала підвалом – там лежали дрова й вугілля. В другій зберігалося борошно, цукор, сіль, м’ясо та інша провізія. Зокрема, стояла баночка з варенням, бляшанка з імбирними пряниками й крихітна чайниця з чаєм. Найбільше дівчинці сподобалися два маленьких горщики з молоком, на якому вже почали збиратися вершки, і ложечка, щоб знімати їх.

Побачивши все це багатство, Дейзі заплескала в долоні й хотіла негайно зняти вершки. Але тітка Джо зупинила її.

– Стривай-но, – сказала вона. – Вершки знадобляться тобі для яблучного пирога, який готуватиметься пізніше. Дай їм гарненько настоятися, а доти не чіпай.

– Хіба я пектиму пиріг? – вигукнула Дейзі, не вірячи, що її чекає таке щастя.

– Так, і якщо твоя плита пече добре, то в нас буде навіть два пироги: один з яблуками, а другий – з варенням, – відповіла тітка Джо, яка теж захопилася цією грою.

– Що ж мені тепер робити? – запитала Дейзі, згораючи від нетерпіння якнайшвидше почати куховарство.

– Закрий нижню в’юшку біля плити, щоб все тепло пішло в духовку. Відтак вимий руки, дістань борошно, цукор, сіль, масло й корицю. Подивися, чи чиста дошка для тіста, й почисть яблуко.

Дейзі виконала все це так вправно й обережно, як це взагалі можливо для такої молодюсінької й недосвідченої кухарки.

– Я, щиро кажучи, точно не знаю, як визначити пропорції масла й борошна для таких маленьких пиріжків, – серйозно сказала тітка Джо, з усмішкою поглядаючи на розкладені на столі припаси. – Нічого не вдієш, доведеться пекти навмання. Якщо в перший раз не вийде, постараємося, щоб вдалося наступного. Насип повний кухлик борошна, додай щіпку солі й трохи масла. Пам’ятай, що спочатку потрібно класти все сухе, а потім вже додавати рідину, так краще розмішується.

– Так, я знаю. Я бачила, як Ейзі робить тісто. А чи потрібно помазати маслом пательні? Вона завжди з цього починає.

– Намаж, – схвально сказала тітка Джо. – Гадаю, з тебе вийде чудова куховарка – так спритно ти все робиш. Тепер додай холодної води, тільки щоб змочити борошно. Посип борошна на дошку, поклади на неї тісто, гарненько поміси й розкачай. Ось так. Тепер поклади на нього кілька шматочків масла, загорни й знову розкачай. Не потрібно робити тісто занадто жирним, а то у твоїх ляльок засмутиться шлунок.

Розсміявшись, Дейзі додала масла й почала розрівнювати тісто своєю маленькою качалкою. Потім відрізала від нього два шматки, розкачала їх так, що вийшли два коржики, поклала на один з них нарізане скибочками яблуко, не економлячи, посипала цукром і корицею та обережно накрила іншим коржиком.

– Мені завжди хотілося надрізати пиріжки по колу, – сказала вона, – але Ейзі ніколи мені не дозволяла. Як добре куховарити так, як хочеться самій!

І, схопивши ножик, почала надрізати пиріжок, який лежав на пательні, яку вона тримала на долоні.

У будь-якої, навіть найкращої куховарки може трапитися біда. Не уникла цього й Саллі. Ножик рухався так швидко, що пательня вислизнула в неї з рук, перекинулася й пиріжок гепнувся на підлогу. Саллі скрикнула, пані Джо засміялася, а Тедді поповз до пиріжка. На хвилину в маленькій кухні запанував гармидер.

– З ним нічого не сталося! – вигукнула Дейзі, піднявши свій скарб, що мало не загинув, і знову укладаючи його на пательню, не звертаючи, як і всі діти, жодної уваги на бруд, який прилип до тіста. – Він не розвалився, й начинка не випала, бо я дуже добре защепила краї. Тепер потрібно тільки проколоти його в кількох місцях – і все готово.

– У моєї нової куховарки, бачу, хороший характер, – сказала пані Джо. – Це дуже приємно. Ну, а тепер візьми банку з полуничним варенням, поклади його на нижній коржик іншого пиріжка, загни краї догори й накрий варення смужками з тіста, як робить Ейзі. Пропоную викласти посередині букву «Д», а навколо зигзаги, так буде цікавіше.

Саллі накрутила зверху такі прикраси, що справжня куховарка жахнулася б.

– Ну ось, готово! – сказала вона, обережно поклавши останню