Аврора Лимонова - Академія Міста Химер, Аврора Лимонова

До приходу Майї й мадам Пуфи чоловіки дивилися на газету, розкладену посеред столу.

— Так, але звичайна варта навряд чи допоможе проти нього... — вимовив ректор. — Ці ритуали...

Тут чоловіки підняли голови.

— Неголений дідько! — вирвалося у незнайомця.

— Мадам Пуфа? — піднявся ректор. — Небеса, що з вами сталося?!

— Професор Семироз! — дама багатостраждально подивилася на начальника. — Мені прикро це говорити, але ваша дочка підірвала мені навчальний процес! Буквально підірвала!

Професор Семироз підняв брови й подивився на Майю. Та сором'язливо опустила очі.

— Та ще спалила мій капелюх! Капелюх, що я замовила із самої столиці! Пошитий по особливому крою...

— І за останнім писком моди, — обережно припустив професор.

— О, ви так мене розумієте! — зітхнула мадам Пуфа.

— Гаразд, Велізаре, — піднявся чоловік з моноклем — не буду вас більше відвертати — бачу, вас чекають справи робочі чи, краще сказати, сімейні.

— Ах... — відступила жінка, немов тільки помітила гостя. — Пане Кассе! Вибачте мені мою грубість! Я перервала вашу розмову з професором.

— Я вже сказав все, що хотів. Панянки, — кивнув він на прощання і взяв зі столу циліндр.

Чоловік потиснув руку ректору і вийшов. Професор приречено глянув на своїх відвідувачок і вказав на стільці. Вже зрозумів — розмова буде довгою.