Віталій - Елітний спецназ, Віталій

Розділ 9. Перетин шляхів.

Інформація, видобута з Макса "Змія" Річардсона, була не просто ниткою, а цілою клубком, що розплутував складну павутину впливу "Архітектора". У штаб-квартирі спецназу панувала напружена атмосфера. Монітори мерехтіли даними, графіками та відеозаписами, що відображали масштаби злочинної діяльності. "Змій" розкрив не лише схеми наркотрафіку та нелегального обігу зброї, а й натякнув на набагато глибші зв'язки.

— Він дав нам контакти, Майор, – доповідав Кевін "Гаджет" Лі, втомлений, але збуджений. – Не прямі, звісно. Але я зміг вибудувати ланцюжок. Кілька колишніх поліцейських, високопоставлених чиновників міської адміністрації, навіть деякі медійні особистості. Всі вони, так чи інакше, пов'язані з "Архітектором" через посередників.

Майор Джек "Привид" Райлі кивнув, його погляд був зосереджений на обличчі "Змія", що тепер, під охороною, давав свідчення перед спеціально призначеним офіцером.

— Отже, наші підозри щодо крота підтверджуються.

— Більш ніж, – відгукнувся Маркус "Кувалда" Джонсон, який вже оговтався від поранення, хоч і рухався ще з обережністю. – Я знав, що лейтенант Гарріс був слизьким. Він завжди мав цю гидку посмішку, коли говорив про "порядок". І я бачив його на кількох сумнівних вечірках, де збиралися люди, яких я б не назвав чесними.

— Ми не можемо діяти лише на основі підозр, – зауважила Софія "Месниця" Моралес. – Потрібні неспростовні докази, щоб пред'явити звинувачення таким людям. Їхні адвокати розірвуть нас на шматки.

— Саме тому ми поки що діємо тихо, – сказав "Привид". – Гаджет, продовжуй копати. Шукай фінансові потоки, телефонні розмови, будь-які прямі зв'язки. Ми повинні вибудувати справу, яка витримає будь-який тиск.

Інформація, отримана від "Змія", не могла залишатися суто внутрішньою справою спецназу. Генерал ВПС Джонатан "Яструб" Беннет розумів це краще за всіх. Він мав прямі зв'язки з Пентагоном, але коли мова заходила про внутрішню корупцію, йому потрібна була підтримка з боку федеральних агентств. Тому він звернувся до Директора ФБР Роберта "Олімпа" Стерлінга.

Стерлінг, шістдесятирічний чоловік з сивиною на скронях і гострим поглядом, що випромінював інтелект, був високопоставленим і впливовим чиновником. Він мав владу над багатьма федеральними агентствами, і його слово мало величезну вагу. Він був хитрим і обережним, завжди думав про наслідки. Він не любив поспішних рішень.

Зустріч відбулася у строго засекреченому об'єкті ФБР у Вашингтоні. Стерлінг сидів навпроти Беннета, на його обличчі не було жодних емоцій.

— Отже, Джонатане, – голос Стерлінга був розміреним. – Ви стверджуєте, що кримінальний синдикат, який тероризує Лос-Анджелес, має зв'язки з урядовими структурами?

— Це не припущення, Роберте, – відповів Беннет, покладаючи на стіл папку з конфіденційними даними. – Це дані, отримані від надійного джерела. Макс Річардсон, відомий як "Змій", надав інформацію, яка вказує на розгалужену мережу корупції. Він стверджує, що "Архітектор" має інсайдерів у поліції, урядових установах і, можливо, навіть у Конгресі.

Стерлінг мовчки переглянув документи, його брови злегка піднялися. Він знав про "Змія", його ім'я вже давно було у списках ФБР.

— Це серйозні звинувачення, Джонатане, – нарешті промовив Стерлінг. – І вони вимагають серйозних доказів. Ви розумієте, які наслідки можуть бути, якщо ми почнемо розслідування на такому рівні? Це може сколихнути весь політичний ландшафт.

— Я розумію ризики, Роберте, – рішуче відповів Беннет. – Але ризики бездіяльності набагато вищі. Лос-Анджелес на межі. Якщо ми не зупинимо "Архітектора" зараз, він поглине все. А якщо він має таких покровителів, як ви говорите, то це вже питання національної безпеки.

Стерлінг відкинувся на спинку крісла, його погляд застиг на стелі.

— "Змій" – це наркодилер, Джонатане. Його свідчення можуть бути сфабриковані. Ми не можемо покладатися лише на його слова.

— "Гаджет" – мій найкращий хакер – вже підтвердив деякі з його даних. Він знайшов фінансові потоки, що ведуть до офшорних рахунків, пов'язаних з кількома підозрілими особами, – сказав Беннет. – І я знаю про ваші власні підозри щодо корупції, Роберте. Особливо щодо деяких осіб з Каліфорнії.

Стерлінг повернув голову, його очі зустрілися з очима Беннета. У них не було ворожості, лише розуміння.

— Ви говорите про Сенатора Торнтон? – запитав Стерлінг.

— Її ім'я спливає постійно, – відповів Беннет. – Лейла Хан, її фінансист, мала тісні зв'язки з Торнтон. "Гаджет" знайшов дивні переводи коштів через "благодійні" фонди. Це все дуже заплутано, але нитки ведуть до неї.

Стерлінг замислився. Його власне розслідування щодо корупції у вищих ешелонах влади вже тривало кілька місяців. Він був обережним і методичним, але результати були мізерними. Тепер, з появою "Архітектора" та інформацією від "Змія", пазл почав складатися.

— Добре, Джонатане, – нарешті промовив Стерлінг. – Я ініціюю паралельне розслідування ФБР. Але ви повинні розуміти, що це буде надзвичайно конфіденційно. Жодного витоку інформації. Ми не можемо дозволити, щоб ці люди дізналися, що ми на них вийшли. Це може зруйнувати їхній імідж, але також може спровокувати їх на відчайдушні кроки.

— Я це розумію, Роберте, – сказав Беннет. – Мої люди працюють під прикриттям. Вони діють як елітний підрозділ. Вони не пов'язані з поліцією Лос-Анджелеса офіційно.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍