Prosto Chelovecek - Charmed.Rebirth Of A Legend.Part 1., Prosto Chelovecek

ГЛАВА 14. ДРАКУЛА

ГАРГУЛЬ покинув Кімнату на Вимогу. Його нетерпіння росло з кожною хвилиною – він жадав розпочати пошуки Персня Дракули. Однак, він розумів, що відьми так просто не здадуться. Щоб завадити їм заволодіти перснем, він скликав своїх могутніх Морокунів. Його голос, глибокий і пронизливий, лунав, немов удари дзвонів у темряві:
— Відьмам не можна дозволити дістатися до Перстня. Відволічіть їх, затримайте, зробіть так, щоб вони заблукали в страху та хаосі! Вони не повинні знайти його раніше за мене!

Тим часом сестри прибули до зали, де їх уже чекав старійшина. Його обличчя було стурбоване, але в очах палала рішучість.

— Дякувати Долі, ви всі живі! – вигукнув він, з полегшенням зітхаючи. – Я вже послав по вашому сліду світлоносців. Вони допоможуть вам у боротьбі з Драугром. Але є погані новини. ГАРГУЛЬ уже почав пошуки Перстня Дракули. Нам потрібно якнайшвидше знайти спосіб перемогти Дракулу, адже він – охоронець цієї могутньої реліквії.

Сестри поділилися пережитим у битві з Привидом, розповіли про списи, про поранення Фібі та Пейдж. Пайпер, стискаючи кулаки, спалахнула від обурення:
— Перстні мали зробити нас невразливими до чар і стріл Морокунів! Чому вони не спрацювали?! Я ледь не втратила двох сестер! – її голос тремтів від люті. – Я не дозволю більше ризикувати їхніми життями!

Леон похмуро глянув на неї і спокійно відповів:
— Ви невразливі до стріл Морокунів, але проти вас була використана звичайна зброя. Проти неї ваші персні безсилі. Захиститися можна лише власними магічними силами.

— То що ж нам робити? – запитала Прю, намагаючись зберігати спокій.
— Нам не можна гаяти час, – сказав Леон. – Перстень Дракули знаходиться у Трансильванії, у самому серці похмурого замку Графа Влада Дракули. Він носить його на вказівному пальці. ГАРГУЛЬ неодмінно захоче заволодіти цією реліквією першим. Тож нам треба діяти швидко.
— Як дістатися туди? – запитав Сем, злегка нахиляючись уперед.
— До замку ведуть дві дороги, – сказав Ван Хелсінг, прокручуючи в умі можливі варіанти. – Перша – через гори, вона коротша, але дуже небезпечна. Там розгулюють Гарпії – напівжінки, напівгрифи, які наводять жах на подорожніх. Колись вони були прекрасними жінками, але за великі гріхи перетворилися на мерзенних чудовиськ. Їхня жорстокість не знає меж – вони виривають серця своїх жертв і пожирають їх живцем.

Сестри здригнулися від цих слів.

— Друга дорога проходить через густий темний ліс, – продовжив Ван Хелсінг. – Вона довша, але там нас можуть підстерігати Морокуни або, що ще гірше, сам ГАРГУЛЬ.
— А чому б нам просто не скористатися магією і не сфернутися туди? – запропонував Дін.

Леон похитав головою:
— Будь-яка магія залишає слід. Якщо ми зробимо це, ГАРГУЛЬ одразу про все дізнається і прибуде туди разом із нами. Дракула теж це відчує. Ми будемо у пастці, битися одразу з двома надпотужними супротивниками – і нам не вистояти.

Пайпер замислилася, а потім рішуче сказала:
— Тоді ось моя пропозиція. Ми вирушимо двома шляхами. Але спочатку створимо наших двійників. Вони підуть першою, коротшою дорогою, а ми – другою. Так ми заплутаємо ГАРГУЛЯ.

— Слушна думка, – схвально кивнув старійшина. – Треба поспішати.

Констянтин, вислухавши все, задумався.
— Я повернусь до себе. Захоплю більше зброї і спробую знайти більше інформації про Дракулу й Гарпій, – промовив він і розчинився в повітрі.

Прибувши у своє помешкання, він почав гортати древні фоліанти. Його пальці швидко перегортали сторінки, очі ловили кожне слово. Він знайшов запис про Гарпій: «Смертельним для них є срібло.»

— Так, це нам знадобиться... – пробурмотів він.

Погортавши книгу далі, знайшов ще одну згадку: «Гарпії служать Дракулі. За його вказівкою вони вбивають подорожніх і приносять їхню кров йому для поживи.»

Проте про те, як вбити головного вампіра ніде й нічого не було сказано.

Тим часом у залі йшли великі приготування до подорожі. Відьми готували зілля для клонування, старійшини рилися в книгах у пошуках способу знищити Дракулу, світлоносці готували зброю проти Морокунів. Коли сестри майже завершили готування зілля, залу осяяло сліпуче світло – перед ними постав Констянтин.
— Я знайшов спосіб розправитися з Гарпіями! Їх убиває срібло. Я приніс вам дев’ять срібних револьверів із нескінченним запасом куль і чотири срібні шпаги, – сказав він, викладаючи зброю перед ними.

— Це добре, але що робити з Дракулою? – запитала Фібі.

Леон, гортаючи книгу, нарешті знайшов потрібний запис.
— Ось! Послухайте: «Перстень зможе дістати лише та відьма, яка зможе пожертвувати своєю свободою задля порятунку інших. Вбити Дракулу, безсмертного вампіра, можна лише ставши привидом. Вбити його може лише срібна шпага. Для цього потрібно вступити з ним у смертельний двобій – дуель не на життя, а на смерть.»

Сестри перезирнулися. Вони розуміли, що ця місія буде найнебезпечнішою з усіх, які вони пережили. Але відступати було нікуди.

— Як ми доберемося до замку? – запитав Дін.
— Верхи на конях, – відповів Ван Хелсінг. – Трансильванські коні найшвидші.
— Тоді не гаймо часу. Вирушаймо! – підсумував Констянтин.