Prosto Chelovecek - Charmed.Rebirth Of A Legend.Part 1., Prosto Chelovecek

ГЛАВА 13. МЕЧ ГОДРИКА ГРИФІНДОРА

ГЛАВА 13. МЕЧ ГОДРИКА ГРИФІНДОРА.

Вони постали перед старійшиною, в руках Фібі був меч короля Артура.

— Я вже почав за вас хвилюватися, чому ви так довго? — запитав Леон.
— Нас випередив Гаргуль, ми билися з Баргестом і розгадували загадку, щоб дістати цей меч, — відповіла Фібі.
— Отже, і Гаргуль полює за реліквіями. Не можна допустити, щоб він заволодів хоч однією з них, адже тоді нам доведеться вступати з ним у битву, щоб відібрати її, — сказав старійшина.
— Де нам шукати другу реліквію? І як вона виглядає? — запитали сестри.
— У книзі сказано, що друга реліквія — меч Годрика Грифіндора. Магічний предмет виняткової сили. Це одноручний меч із чистого срібла, руків'я меча оздоблено рубінами, а на лезі клинка є гравірування "Годрик Грифіндор". Особливістю клинка є те, що його можна витягти з Сортувального Капелюха. Його охороняє Морокун Привид Драугр — володіє надприродною силою, він невразливий до будь-якої зброї і магії, адже не можна вбити привида. Він пильно охороняє Сортувальний Капелюх і нікого не залишає живим, він харчується страхом і душами.
— Пайпер, Прю, Фібі і Пейдж, ви вирушаєте в Хогвартс, але вирушаєте самі. Цю реліквію, як сказано в книзі, повинні дістати ви самі. Капелюх знаходиться в Кімнаті на Вимогу. Бережіть себе. Ми пошукаємо в книзі спосіб знищити Привида.

Сестри взялися за руки і розчинилися в повітрі. За мить вони вже стояли перед дверима Хогвартсу. 
Хогвартс — стародавня школа Магії і чаклунства. Величезний і величний палац, де завжди допоможуть добрим чаклунам. Та зараз, коли нависла загроза, двері школи були зачинені для всіх. Сестри постукали, відчинилося віконце.
— Хто ви такі і чого вам треба? — запитав голос.
— Ми прийшли просити тут допомоги. Світу загрожує велике зло, яке знищить його назавжди. У вас є дещо, що допоможе нам перемогти це зло, — відповіла Пайпер.
Віконце зачинилося, настала тиша. Пайпер хотіла ще раз постукати, але раптом двері відчинилися. Перед відьмами стояв маг в обладунках.
— Заходьте швидше, — сказав він. — Я охоронець Хогвартсу, мене звати Трелоні, а ви хто?

Чародійки увійшли, охоронець швидко зачинив двері.
— Ми добрі відьми, нащадки Мелінди Уоррен, сестри Холлівелл, — відповіла Пайпер. — Мене звати Пайпер, це мої сестри — Прю, Пейдж і Фібі.

Почувши прізвище Холлівелл, охоронець схилився у величному поклоні.
— Ви наймогутніші відьми, яких я знаю, ви неодноразово захищали світ, ризикуючи власним життям. Що саме ви тут хочете знайти? Я допоможу вам у пошуках.
— Нам потрібен меч Годрика Грифіндора, — сказала Фібі. — Допоможи нам відшукати тут Кімнату на Вимогу.
— Ходімо зі мною, я відведу вас туди.

Чародійки пішли слідом за охоронцем. Вони увійшли до просторої зали, пройшли вузьким коридором і спустилися в підвал. Раптом Трелоні скрикнув і впав. Сестри підбігли до нього, з його плеча стирчала чорна стріла. Фібі хотіла витягти її, але перед ними постали чотири Морокуни. Вони скинули арбалети і вистрілили в сестер, але стріли розсипалися на порох.
— Пайпер, розірви їх! — сказала Фібі.
Пайпер зосередилася, з її очей полилося яскраве світло, і Морокуни спалахнули зеленим вогнем. Сестри повернулися до Трелоні, отрута від стріли вже почала розтікатися по крові, охоронець повільно вмирав. Прю своєю силою витягла її з плеча, а Пейдж зцілила рану.

Раптом у стіні з’явилися двері.
— Це і є Кімната на Вимогу, — сказав охоронець. — Я повертаюся назад, далі ви вже без мене.
І Трелоні пішов до воріт.

Поки сестри вирушили до Хогвартсу, старійшина разом із Бальтазаром шукали спосіб убити Драугра. Вони перегортали сторінки книги, поки не знайшли відповідь.
— Меч можна дістати лише знайшовши спосіб вбити охоронця Сортувального Капелюха, — прочитав Леон. — Вбити привида неможливо, але лише застосувавши меч Годрика Грифіндора його можна знищити назавжди. Меч з’являється лише за крайньої необхідності. Його може взяти лише та відьма, яка здатна пожертвувати своїм життям задля порятунку сестер.

Відьми увійшли у двері й опинилися в кімнаті. На столі лежав Сортувальний Капелюх.

Пайпер підійшла до столу, щоб узяти його, але перед нею постала примара — привид Драугра.

— Дурні відьми, ви даремно сюди прийшли! — гримів він. — Нічого у вас не вийде! Щоб дістати меча, треба розгадати, як знищити мене, а це неможливо, адже я безсмертний! Привида вбити неможливо! Скоро сюди прийде Гаргуль, і я передам йому вас! Він знищить вас і захопить світ!
Кімнату потряс гучний регіт Драугра.

Сестри відступили назад і приготувалися до оборони.

Драугр змахнув рукою, і в сестер полетів спис. Він встиг поранити Фібі. Вона скрикнула й упала. Сестри кинулися до неї. Рана виявилася неглибокою — спис зачепив лише плече Фібі. Пайпер обережно витягла його, а Пейдж одразу зцілила рану.

— Треба якось непомітно забрати Капелюх зі столу, — сказала Пейдж. — І забиратися звідси!
— Я можу стати невидимою і забрати його. Відволічіть цього Драугра, — відповіла Фібі.

Вона зосередила всі свої сили й зникла.

— Гей, ти, опудало! — крикнула Прю. — Ти промазав! Тобі нас не перемогти! Цілься іншого разу точніше, а то стає трохи нудно!

Драугр не очікував такої зухвалості й запустив у неї стілець, але Прю помахом руки відкинула його вбік.

У цей час Фібі вже підійшла до столу й схопила Капелюх. Вона швидко повернулася до сестер і стала видимою.
— Ми тебе не боїмося! І тепер у нас є те, що ти так пильно охороняв! — сказала Фібі привиду.
— Кляті відьми! — розлютився Драугр. — Але все одно ви меча не отримаєте! Ви ще не розгадали, як мене вбити!

— Треба негайно вирушати в Хогвартс, чародійкам загрожує небезпека! — сказав Бальтазар. — Хто піде зі мною? Якщо ви захочете залишитися тут, то я піду сам! Я не хочу втрачати Фібі!
— Ми всі туди йдемо! Вирушаймо прямо зараз! — сказав Констянтин.

У цей момент у Кімнаті на Вимогу сестри стикнулися з Драугром. Бій був жорстоким. Драугр кидав у них списи, ранив Фібі, а потім Пейдж. Сестри ледь витримували натиск, аж раптом кімнату освітили яскраві спалахи, і перед ними постали Бальтазар, Ван Хелсінг, Мерлін, Констянтин і брати Вінчестери...
— Пайпер, ми знаємо, як вбити Драугра... — не договорив Бальтазар.

В сестер полетіли гострі списи. Один з них поранив Пейдж. Рана була глибокою, вона стікала кров'ю і втратила свідомість. Пайпер з сестрами підбігли до Пейдж. Вона була ладна віддати за неї своє життя. Для неї не було нічого важливішого за сестер. Вона завжди захищала їх і неодноразово рятувала, вихоплюючи з цупких лап Смерті. З очей Пайпер полилися сльози, вона втрачала свою сестру і не могла їй нічим зарадити.

Бачачи свою перемогу над відьмами, Драугр запустив у сестер ще один стілець, але він не встиг до них долетіти. Вогняна плазмова куля, яку випустив Коул, спалила його.

— Ти забрав життя в моєї сестри, якщо я її втрачу, то знищу тебе назавжди! Ти помреш найжорстокішою смертю! Я ладна віддати своє життя задля порятунку сестер! — закричала Пайпер.
Вона схилилася над сестрою, її сльози потрапили на рану Пейдж, і вона почала поступово затягуватися. Пейдж прийшла до тями.
— Пайпер, чому в тебе такий вигляд, ніби ти втратила сестру? — запитала Пейдж. — Давай разом покажемо цьому виродку, на що здатні відьми!

— Пейдж, ти жива! — Пайпер обійняла її. — Я вже подумала, що ніколи більше тебе не побачу. Я не хочу втратити бодай одну з вас!

— Пайпер, заспокойся, тобі нас доведеться ще довго терпіти, бо ти ж наша улюблена сестра! — відповіли їй сестри і обійнялися.

Драугр стояв розгублений. Щойно він убив відьму, але якимось чином вона ожила.

— Пайпер, дістати меч з Капелюха зможе лише та відьма, яка здатна пожертвувати своїм життям задля порятунку сестер. Твоя любов зцілила Пейдж. Дістань меча, адже ним можна вбити Драугра, — сказав Коул.

Сестри вже й забули про Капелюх, який тепер лежав на підлозі. З нього виглядало руків'я меча. Пайпер підійшла до Капелюха, нахилилася і витягла меча. Драугр хотів уже розчинитися в повітрі, але не міг. Він почав втрачати прозорість і набувати все чіткіших обрисів.
— Ти тепер вже не привид. Ти складаєшся з крові і плоті, так як ми. Пам'ятаєш, що я тобі обіцяла? — сказала Пайпер.
Вона запустила в Драугра меча, який проткнув його серце. Він скрикнув, упав на коліна і загорівся червоним вогнем. За мить від нього не залишилося й сліду.
— Забираймося звідси, тут були Морокуни. За ними неодмінно прийде й Гаргуль, — сказали сестри.

І всі вони покинули стіни Хогвартсу, захопивши з собою меча і Капелюха. І саме вчасно. Адже після їхнього зникнення туди прибув Гаргуль. Він ходив по кімнаті у пошуках меча.

— Драугр, Драугр, тебе викликає наймогутніший з демонів, негайно постань переді мною! — прокричав він.
Але марно. Обійшовши кімнату, Гаргуль знайшов сліди вогню і все зрозумів.
— Прокляті відьми!
Кімнату окутав густий темний туман

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍