Mary Uanni - Система Маяк, Mary Uanni

— Якщо у нього дійсно є чіп, він може містити всю інформацію про "Маяк" і його діяльність, — сказала Ева, намагаючись зв'язати всі шматочки інформації.

— Але як ми його знайдемо? — запитав Марк, вказуючи на екран телефону, на якому досі миготіли незрозумілі коди. — І що ми будемо з ним робити, коли знайдемо?

Ева заплющила очі, намагаючись згадати всі деталі. Вона пам’ятала, як у той день, коли гравець повернувся, він виглядав настільки відсторонено. В його погляді було щось лякаюче, наче він не належав цьому світу. Вона знала, що у нього може бути відповідь.

— Нам потрібно піти на його слід, — запропонувала вона, відкриваючи очі. — Можливо, хтось його вже бачив.

Вони вирушили вулицями, відвідуючи старі райони, де могли бути його знайомі. Ева сподівалася, що зустріне когось, хто знає більше про гравця. Вона пам’ятала, як раніше гравець часто бував у старому парку неподалік. Це місце могло бути їхньою єдиною надією.

Коли вони дійшли до парку, ніч вже запала, а повітря наповнилося таємничістю. Вони побачили пару людей, що сиділи на лавці, розмовляючи про щось важливе.

— Підемо до них, — сказала Ева, вирішивши не відкладати.

Вони підійшли ближче, і один із хлопців, побачивши їх, підняв брови.

— Чого вам треба? — спитав він, відверто оцінюючи їх.

— Нам потрібно поговорити про гравця, який щойно повернувся, — почала Ева, сподіваючись на їхню співпрацю.

— А, той з чипом у шиї? — нахмурився інший хлопець, і Марк і Ева обмінялися здивованими поглядами.

— Ви знаєте, де його знайти? — запитав Марк.

— Я чув, що його бачили неподалік, у старому промисловому районі. Але будьте обережні, там його охороняють.

Ева і Марк кивнули, вдячні за інформацію. Вони швидко вирушили в сторону зазначеного місця, адже в них не було часу на роздуми.

Прибувши до промислового району, вони побачили занедбані фабрики та склади. У вікнах неонові вогні відображалися у воді, що стояла на землі, створюючи жахливу атмосферу.

— Це місце схоже на пастку, — сказала Ева, озираючись. — Будь обережний.

Вони продовжили йти, поки не помітили тінь, що з’явилася біля одного з складів. Це був гравець. Він стояв на місці, завмерши, і виглядав занепокоєно.

— Нам потрібно дізнатися, що з ним, — прошепотіла Ева.

Вони наблизилися до нього, але раптом він помітив їх і злякано відступив назад.

— Хто ви? — спитав він, в очах його блищала паніка. — Що вам потрібно?

— Нам потрібно знати, що з тобою сталося, — сказала Ева, намагаючись звучати переконливо. — Ти повернувся з-за кордону, і ми знаємо про чіп у твоїй шиї.

Гравець мить стояв у роздумах, потім схилив голову.

— Якщо ви знаєте про чіп, то знаєте, що з ним пов’язана небезпека. Я не можу залишатися тут.

— Ми можемо допомогти, — запропонував Марк, виявляючи готовність до дій. — Якщо ти нам розкажеш, що сталося.

— Я потрапив у пастку, — почав гравець. — Коли я був за кордоном, мені вживили цей чіп. Я думав, що це просто експеримент, але вони хотіли перетворити мене на марионетку. Я втік, але тепер мене переслідують.

Ева відчула, як її серце знову закалатало.

— Чи можеш ти зняти його? — запитала вона, не вірячи своїм словам.

— Ні, — відповів гравець, відвертаючись. — Це небезпечно. Якщо я спробую, система може активуватися, і я…

У цей момент його слова перервав різкий звук, ніби щось зрушилося. Двері складу різко відчинилися, і звідти вискочили кілька чоловіків у чорних костюмах. Вони виглядали загрозливо і озброєні.

— Утікати! — закричав гравець, і в той же момент з його шиї з’явилося червоне світло.

Ева зрозуміла, що чіп вже активувався.

— Нам потрібно його врятувати! — закричала вона, і всі троє кинулися в бік виходу, намагаючись уникнути переслідувачів.

У хаосі вони бігли через вузькі вулиці, поки звуки переслідування не відступили. Гравець важко дихав, тримаючись за шиї.

— Я не можу більше бігти, — сказав він, його голос тремтів.

Ева зрозуміла, що тепер у них є не лише чіп, а й гравець, який знає більше про "Маяк". Але як вони можуть його врятувати?

— Якщо у тебе є інший чіп, ти можеш активувати його, щоб відключити перший, — запропонував Марк.

— Ні, я не можу, — відповів гравець, його обличчя стало ще блідішим. — Вони не дозволять мені.

Ева дивилася на нього, відчуваючи безвихідь. Вони стояли на межі розуміння істини, але далі були обмежені таємницею і небезпекою.

— Ти не один, — сказала вона, підходячи ближче. — Ми разом зможемо це подолати.

Гравець, дивлячись у її очі, виявив сліди надії.

— Можливо, це і є те, що мені потрібно, — прошепотів він.

Вони знали, що їхня боротьба ще не закінчилася, і що їм потрібно буде знайти спосіб зламати систему "Маяка", щоб звільнити не лише його, а й Алісу. Вони не могли зупинитися, адже істина була попереду, а разом вони могли подолати будь-які труднощі.

Вони стояли в темряві, відчуваючи загрозу, що нависла над ними, як чорна хмара. Гравець важко дихав, і кожен його вдих здавався останнім. Ева знала, що час спливав, і небезпека невпинно наближалася.

— Я не можу залишити вас у цій пастці, — раптом сказав гравець, його голос звучав рішуче. — Я повинен зробити це сам.

— Що ти маєш на увазі? — запитав Марк, паніка охоплюючи його. — Ми не можемо тебе залишити!

Гравець похитав головою, його вираз став серйозним і відважним.

— Ви не розумієте. Це не просто гра. Це експеримент, який може знищити не лише мене, але й усіх вас. Вони маніпулюють нашими спогадами, нашим життям, і я не можу дозволити, щоб ви потрапили в їхні тенета.

Ева відчула, як серце забилося в грудях. Їй не подобалась його рішучість.

— Але якщо ти це зробиш, ти… ти можеш загинути! — вигукнула вона, намагаючись зупинити його.

— Я знаю, — відповів він, стискаючи кулаки. — Але я не можу дозволити, щоб ви ризикували своїм життям заради мене.