П'єр Паоло Пазоліні - Нафта

class="p1">Зухвалість (нім.).

338

а новий центр.

339

Нові ліві — напрямок у політиці, який ототожнює себе з лівою ідеєю, але протиставляє себе традиційним компартіям та анархістам («старим лівим»). Виник у Західній Європі і США в 1960-х роках. Висловлювали протест проти бездуховності «суспільства споживання», безликості масової культури, уніфікації людської особистості. Виступали за «демократію участі», свободу самовираження, антиконформізм.

340

Джорджіо Альміранте (1914—1988) — політик, засновник Італійського Соціалістичного руху (MSI).

Джино Бірінделлі (1911—2008) — адмірал, політичний діяч, масон, засновник «Національної демократії», голова «Італійського Соціалістичного руху — Національні праві», який утворився після приєднання до ІСР у 1972-му поміркованих консерваторів. Ідеологія: неофашизм, націоналізм, консерваторство. Розпущений у 1995-му.

341

Так називали й досі називають фашистів.

342

Такий, що схильний до відмежування від загалу, позиціонуючи себе, як геть іншого, не схожого на решту.

343

Санфедистами (від італ. «свята віра») називали за часів існування Неаполітанського Королівства прихильників відновлення влади королів Бурбонів та поборників католицької віри, які у 1799-му боролися проти революційних ідей, на які надихнула Французька революція. У переносному значенні мається на увазі будь-яка ідеологія, яка є антиліберальною, реакційною, антидемократичною і опирається на клерикалізм та легітимізм.

Клерикалізм — політична течія, спрямована на посилення впливу релігії та церкви на всі сфери суспільного життя.

Легітимізм — політична теорія, яка визнає історичне право династій на вирішення основних принципів побудови держави.

344

Галерея з відкритою колонадою, арками.

345

(1) Аполлоній Тіанський (філософ).

346

(2) Зигмунд Фройд.

347

(3) У цьому полягає цілковита самобутність (жарт) цього роману.

348

Дао, тао (кит. «шлях») — поняття давньокитайської філософії, яке означало: в теорії пізнання — «шлях» природи, її закономірність; в етиці — сенс життєвого шляху людини, етичну норму; в логіці — підставу, засновок. Дао — універсальна природа всіх речей і шлях усіх речей.

349

Пусті слова (лат.).

350

(1) Зрештою, ніколи не знаєш, що я маю на думці, коли відношу так далеко назад у часі «бенкет для противників фашизму».

351

а відворотне.

352

Вид сучасного танцю.

353

Священик (англ.).

354

За рос. перекладом С. Бойченка.

355

Гай Валерій Катулл (87—54 роки до н. е.) — давньоримський поет-лірик, писав любовні вірші.

356

Народи, що населяють Південну Індію.

357

Юліус Евола (1898—1974) — італійський мислитель, езотерик, письменник, реакціоніст, був прихильником правих, але, попри свою симпатію до фашистів, ніколи не був членом фашистської партії.

358

Структуралізм — методологія гуманітарних наук, яка намагається аналізувати певну специфічну галузь, наприклад, міфологію, як складну систему взаємопов’язаних частин. Цей підхід виник у лінгвістиці завдяки роботам швейцарського лінгвіста Фердинанда де Сосюра.

359

а у гармонії.

360

Персоналізм (лат. persona — «особа») — релігійно-ідеалістична течія в сучасній філософії, яка розглядає особу як первинну реальність і найвищу духовну цінність, а світ — як вияв творчої активності верховної особи — Бога.

361

Патерналізм — благочинна діяльність, спрямована на задоволення інтересів трудящих. Піклування держави про своїх громадян, фірми — про своїх працівників, однієї країни — про іншу. Переконання в тому, що держава, уряд зобов’язані забезпечувати потреби громадян за рахунок держави, брати на себе всі турботи про них.

362

Беззастережно, авторитетно (лат.).

363

Realpolitik (від реалістична, прагматична, практична політика) — німецький термін, що означає політичний курс, за якого передовсім керуються практичними та матеріалістичними міркуваннями, а не етикою, мораллю чи ідеологією.

364

У латинській прозі так називали особливу ритмомелодійну будову мови, в якій відбувається чергування або ж складів у словах, або ж наголосів, залежно від різновиду курсусу.

365

Поєднання пасивного дієприкметника минулого часу й іменника — вживається здебільшого у діловому мовленні та публіцистиці, завдяки цьому фраза стає менш громіздкою, більш офіційною.

366

Мнемоніка — сукупність прийомів і способів, що полегшують запам’ятовування і збільшують обсяг пам’яті шляхом утворення штучних асоціацій.

367

а принаймні частково.

368

Спираючись на все це (лат.).

369

Добрі духи у римській міфології, які охороняли домівку, рідних та майно родини.

370

(1) У цьому романі час не тече в одному, незворотному напрямку.

371

(1) «Оніміння уві сні часто є втіленням смерті»{85}.

372

Подвиг (англ.).

373

Гра слів: назву міланської газети «Corriere della sera» («Вечірній вісник») перекручено на «Carriera della sera» («Вечірня кар’єра»), либонь натякаючи на відвідування вечорами заходів, де збирається вище товариство задля досягнення кар’єрної мети.

374

За Фройдом, один із двох головних принципів людської психіки, який полягає у пристосуванні до фактів і об’єктів, котрі існують у зовнішньому світі.

375

Поняття в марксистську теорію ввів угорський марксист Дьордь Лукач, на якого автор уже посилався. Уречевлювання є результатом перетворення людських властивостей, стосунків та дій на властивості, стосунки та дії рукотворних речей, що відокремлюються від людини й починають керувати її життям. Уречевлення — крайній, але вельми поширений прояв відчуження. Воно призводить до того, що люди починають сприйматися як речі чи абстрактні поняття, а ті в свою чергу заступають місце людей і починають сприйматися як живі істоти.

376

У ширшому розумінні не тільки слово, що з’явилось у автора лише раз, а й фраза чи текст, який майже неможливо інтерпретувати з контексту.

377

(1) До речі, освічений читач уже, безперечно, зауважив, що у творі є й інші, такі самі «симетричні архітектурні корпуси», тільки тоді це були розповіді, які переказали італійською, записавши звичними літерами абетки (пор. Нотатки а, b, с 129—130).

378

(1) Принаймні, у цьому переконаний нечисленний народ Каїв, що живуть у Новій Гвінеї й саджають бульби; вони вірять у те, що Творець, Маленґфунґ, створивши світ та людину, пішов на край світу, за обрій, і там заснув. Але настане день, коли він, прокинувшись, підведеться зі свого ложа й зруйнує все, що створив.

379

Орест у грецькій міфології — син мікенського царя Агамемнона, котрому Пілад був небожем. Під час подорожі Ореста до Мікен, коли він мстився за батька, Пілад був йому вірним другом і супутником.

380

Давньогрецький поет та філолог; найвідоміший твір — «Аргонавтика» —