Колектив авторів - Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
7. Про черговість залучення засуджених до прибирання приміщень і території колонії див. коментар до ст. 118 КВК України. Стягнення у виді «позачергового чергування» не звільняє особу від виконання безоплатних робіт згідно з графіком, які засуджений зобов’язаний виконувати у неробочий час і не більш як по дві години на день.
8. Штраф — це грошове стягнення, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановленому КУпАП (ст. 27) та іншими законодавчими актами України.
За вчинення адміністративних проступків засуджені можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності, одним із видів якої є дисциплінарний штраф.
9. Відповідно до ч. 1 ст. 95 КЗпПУ, мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної зарплати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Розмір мінімальної зарплати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України «Про оплату праці».
10. Порядок обладнання камер у ПКТ, ОК, ДІЗО, карцерів та ПКТ виправних колоній максимального рівня безпеки визначений у п. 17 ПВР УВП, а порядок поміщення і умови тримання засуджених на цих об’єктах у виді дисциплінарного стягнення — у п. 88 ПВР УВП (додатки 36—37).
11. Порядок переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, до ПКТ (ОК) на строк до трьох місяців встановлений у п. 84 ПВР УВП (додатки 33, 34), а саме:
а) засуджені, які злісно порушують режим відбування покарань (ст. 133 КВК), переводяться з дільниці соціальної реабілітації (ст. 99 КВК) до дільниці ресоціалізації (ст. 96 КВК) або дільниці посиленого контролю (ст. 97 КВК);
б) із звичайного жилого приміщення — в ПКТ колонії максимального рівня безпеки (ст. 140 КВК).
12. Вагітність — це стан жінки в період розвитку в її організмі плоду; процес розвитку плоду із заплідненої яйцевої клітини в материнському організмі людини.
В умовах УВП стан вагітності жінки визначають представники медперсоналу колонії або територіальних органів охорони здоров’я, які запрошуються для надання консультацій засудженим (див. коментар до ст. 116 КВК), на підставі вимог законодавства про охорону здоров’я та відомчих нормативних актів ДКВС України і МОЗ України. Цей факт має бути документально підтвердженим.
Це означає, що дисциплінарне стягнення до жінок, які мають документально підтверджену вагітність, у виді їх поміщення в ДІЗО, карцер, ПКТ, ОК застосовувати не можна.
13. Про особливості відбування покарання в УВП жінками, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, див. коментар до ст. 141 КВК України.
14. Інвалід (франц. invalide, нім. Invalide, від лат. invalidus — безсилий, слабкий, хворий) — особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою або уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності особи та викликає потребу в соціальній допомозі і захисті.
Порядок визначення інвалідності у громадян України та їх соціального захисту встановлений у Законі України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та іншими нормативно-правовими актами. Більш детально це питання розкрито у коментарі до ст. 116 КВК України.
Засуджені, які мають документально підтверджений факт інвалідності першої групи, не можуть в УВП притягатися до дисциплінарної відповідальності у виді поміщення в ДІЗО, карцер, ПКТ, ОК.
Стаття 133. Злісний порушник установленого порядку відбування покаранняЗлісним порушником установленого порядку відбування покарання є засуджений, який не виконує законних вимог адміністрації, необґрунтовано відмовляється від праці (не менш як три рази протягом року); припинив роботу з метою вирішення трудових та інших конфліктів; вживає спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби; виготовляє, зберігає, купує, розповсюджує заборонені предмети; бере участь у настільних та інших іграх з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди; вчинив дрібне хуліганство; систематично ухиляється від лікування захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб, а також вчинив протягом року більше трьох інших порушень режиму відбування покарання, за умови, якщо за кожне з цих порушень за постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов’язки, були накладені стягнення, що достроково не зняті або не погашені у встановленому законом порядку.
1. Злісний — свідомо несумісний, упертий, який завдає шкоди, шкідливий, небезпечний.
У статті, що коментується, йдеться про два види злісного порушення установленого порядку відбування покарання: а) одиничні, які за характером вчинених проступків є тяжкими (зухвалими — зневажливими, грубими); б) множинні, що складаються з декількох проступків. Зокрема, до одиничних правопорушень, що складають зміст поняття «злісний порушник», відносять дрібне хуліганство, припинення роботи з метою вирішення трудових та інших конфліктів тощо.
2. До засуджених, які не виконують законних вимог адміністрації, слід віднести осіб, що відкрито відмовляються від виконання конкретних законних вимог представника адміністрації УВП, що в силу свого посадового становища має право пред’являти таку вимогу, а засуджений був зобов’язаний і міг їх виконати, але умисно не виконав (п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 березня 1993 р. № 2 «Про судову практику в справах про злочини, пов’язані з порушенням режиму відбування покарання в місцях позбавлення волі»). При цьому обов’язковими ознаками невиконання законних вимог адміністрації є демонстративність, зухвалість такої відмови. Разом з тим, порушення засудженим встановленого порядку відбування покарання не містить ознак невиконання вимог адміністрації УВП, якщо її представник не звертався до засудженого з конкретними вимогами з цього приводу.
3. Необґрунтовано — не підтверджено фактами, серйозними доказами,
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України», після закриття браузера.