Микола Іванович Міхновський - Суспільно-політичні твори

267

Д. Донцов, Дух нашої давнини (Прага, В-во Ю. Тищенка, 1944), стор. 6-7.

268

Тексти подаються за сучасним правописом; лексичні та стилістичні особливості авторської мови збережено. — Ред.

269

Брошура «Свято робітників 1-го мая».

270

З-посеред пануючих націй з’являються філософи і моралісти, що ширять в суспільстві ідею не боронитися проти зла, що зло можна подужати тільки добром, так учить Лев Толстой.

271

Меттерніх, міністр австрійський, страшенно утискав угрів.

272

Під цим словом треба розуміти свідомий і активний її елемент.

273

Дивися: стан поневолених націй в Австрії, Німеччині, Англії і інших (УНП № 2 і № 3).

274

Північні штати прикривали свої економічні інтереси оголошенням, що вони нібито звоювали південних, аби знищити там невільництво.

275

Джерела: Токвіль: «De la démocratie en Amérique». Holst: «Verfassung n. Demokratie der Vereinigten Staaten». Ramsay: «History of the United States». Briuton: «The American race». Брайс: «Північноамериканська республіка». Лявеле: «Історія Сполучених Держав Півн[ічної] Америки».

276

Матеріали і джерела для студій над історією чеського народу (Богемії): Tomek: «Geschichte B. S.». Jirecek: «Das Recht in B. und Mähren geschichtlich dargestellt». Menger: «Der Böhmische Ausgleich». Schlesinger. «Geschichte B. S.».

277

Джерела по історії Угорщини: Sayous: «Historie générale der Hongrois» (1600 рік). Horvatek: «Jahre aus der Geschsichte Ungarns» (1823-67). L. Leger: «Hist[orie] de l’Autriche-Hongrie Iranyi et Chassin»; «Hist[orie] pol de la rècol de Hongrie».

278

Джерела: Джерелами чудово може служити сучасна познанська преса; із польських часописів в Росії найбільше відомостів подає часопис «Кга)».

279

Тепер в сучасну війну японсько-російську вся українська молодіж (не одна сотня тисяч) повезена на заріз в Манчжурію.

280

Енциклопедичний словник «Ґранат».

281

Представники від селян в земстві відіграють тільки смішну ролю безголосих депутатів, бо вони мовчки (з причини своєї повної безправності) слухають на земських зборах дебати дворян про те, куди повернути наздирані з селян гроші. Певна річ, вони повертають їх на користь своєї класи. Селянські безголосі депутати, майже завжди волосні старшини, вибирають дуже часто по волі «земського начальника» дворянина, який є і судією і адміністратором свойого району і боротьба з котрим українського безправного селянина просто неможлива.

282

В році 1904 полтавське земство послало петицію до російського] правительства о запровадження між іншими і укр[аїнської] викладної мови в елементарних сільських школах. Дуже приємне з’явище, хоч воно і виключне.

283

Дрібний власник і дрібний орендар панської і казенної землі.

284

Участь її у всіх ідейних рухах московського суспільства.

285

Нижча класа була тоді не юридично нижча, бо всі були вільні, а по економічній можності.

286

Потрібні джерела наведені раніше.

287

«Для того, аби зрівняти права ірландців з англічанами», так пояснялося в державнім акті, а фактично, щоб віддати ірландців в повне розпорядження англійської більшості в загальнім парламенті.

288

Ірландці — католики.

289

«Спілка феніїв», зорганізувавшися в Америці, поклала собі метою відбудувати ірландську республіку. На чолі цієї організації став в Америці Джон О’Магон, а в Ірландії — Джемс Стефенс. В 1863 році був конґрес феніїв в Америці; на тім конґресі ухвалено розпочати повстання в році 1865. Повстанню не пощастило.

290

3/4 ірландського народу говорить англійською мовою.

291

Національна ірландська партія 1877 року. Справа «феніїв».

292

Довгоречинцеву оренду.

293

Хай це буде наукою українцям в російській Україні.

294

Джерела для студіювання історії і сучасного стану Ірландії: Трачевський: «Історія XIX віку Західної Європи». O’Konnor: «History of the Irish people». O’Brien: «Parliamentary history of the Irish land question». Maine: «Early history of Irish institution». Montgomery: «History of land tenure in Ireland». De-Pressensé: «L’Irlande et l’Angle terre 1889 r.». Сеньобо: «Політична історія сучасної Європи».

295

Угорська, що належить уграм.

296

Округах, повітах угорської України.

297

Колосальна еміграція до Америки.

298

Правительство французьке ухвалило не давати пенсії 32-м неслухняним попам-бретонцям, що проповідують і вчать по-бретонськи.

299

Правничий факультет відкрито в Інсбруку, але тепер у ньому викладів нема із-за розрухів цього року — як про це сповіщали свого часу і російські часописі.

300

Крейцар менше російської копійки — 0,78 коп.

301

Включаємо інституції земства до уряду російського.

302

«Гасло», що його видавала РУП, докоряє українській академічній молодіжі, що вона «занадто багато уваги і сил віддає боротьбі за національну мову». Там же домагання національної викладної мови в школах призначається річчю другорядної ваги і навіть по свойому значенню прирівнюється до жидівської справи: знесення % вступу жидів у московські вищі школи. За такі речі «Гаслові» можуть бути вдячні тільки жиди та москалі, наші вороги, а для української нації таке порівняння є великою образою. Ці порівняння викликали велике обурення більшості української інтелігенції і з часом можуть одвернути симпатії українського суспільства від органів і видань РУП і від самої РУП.

303

На право продавати українські книжки треба дозволу губернатора.

304

Рабський в тіснім розумінні.

305

Тепер і в Г аличині кооперативний рух значно збільшився рівнобіжно зі збільшенням національної] самосвідомості.

306

Також іноді і з запомоги російського] уряду.

307

Адже укр[аїнські] селяни по шию запозичені в земстві і правительстві.

308

Джерела: Трачевський: «Історія ХІХ віку Західної Європи». Th. Juste: «La rèvolut. Belguique». Сеньобо: «Політична