Микола Іванович Міхновський - Суспільно-політичні твори
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
205
Див. «Спогади юнацьких днів» Юрія Колларда (ЛНВ, кн. IV, стор. 426 та кн. IX, стор. 783, 784). Див. також журнал «Орлик», серпень 1947, стор. 2 — Микола Міхновський. — Ю. К.
206
А ця партія в своїй газеті «Іскра» назвала цю брошуру «дико шовинистической».
207
Цю дату подаю за статтею Ю. К. «Микола Міхновський» (харківський період), що надрукована в «Орлику», місячнику культури і суспільного життя в Берхтес-ґадені, ч. 8, серпень 1947. Звідти беру й інші інформації про діяльність М. Міхновського в той час у Харкові.
208
Там же, стор. 1.
209
Там же, стор. 2.
210
«Самостійна Україна», вид. з 1948 р., стор. 18.
211
Там же.
212
Там же.
213
Там же, стор. 19.
214
Там же, стор. 22.
215
Там же, стор. 23.
216
Там же, стор. 25.
217
Там же, стор. 30.
218
Там же.
219
Там же, стор. 8.
220
Виходив у 1902-1903 рр. під проводом Д. Антоновича.
221
Власне таким був і славнозвісний «Указ» 1876 р., підписаний царем Олександром II.
222
Під таким заголовком він оголосив статтю в органі «Спілки» «Праця», ч. II.
223
«Самостійна Україна», стор. 12-13.
224
Цитую за згаданою статтею Ю. К. в «Орлику», стор. 3.
225
Там же, стор. 3-4.
226
Там же, стор. 4.
227
Це власне не був «закон», а таємне розпорядження — «указ» міністра внутрішніх справ з дозволу царя Олександра II. — В. А.
228
Там же, стор. 4.
229
«Самостійна Україна», стор. 10.
230
Цебто без дозволу адміністрації.
231
Д. Дорошенко, «Історія України», 1917-1923 рр., том І, Доба Центральної Ради, стор. 40.
232
Там же, стор. 344.
233
Там же, стор. 345.
234
В. Є[втимови]ч, цитована праця, стор. 13.
235
Д. Дорошенко, цитована праця, стор. 350.
236
Там же, стор. 355.
237
Там же, стор. 357.
238
С. Шемет, «Хліборобська Україна», кн. V, стор. 21-22 (за Д. Дорошенкам, цитована праця, стор. 358-359).
239
П. Милюков, «История второй русской революции», т. І, вид. 2, Софія, 1922, стор. 80-81. Цитую за Д. Дорошенкам, там же, стор. 366.
240
М. Падалка, «Виступ Полуботківців 4-9 липня 1917 р. в Києві». Збірник «До зброї», Тарнів-Львів, 1921 р., стор. 66. Цитую за Д. Дорошенком, там же, стор. 366.
241
«Вістник Укр. Генер. Військ. Комітету», ч. 5-6. (За Д. Дорошенкам, цитована праця, стор. 368).
242
Д. Дорошенко, цитована праця, стор. 358-359.
243
Див. Віктор Андрієвський, «З минулого. 1917 р. на Полтавщині». Берлін, 1921. Накладом «Українського слова», стор. 150-156.
244
«Протофіс» — скорочене: «Промисловість, торгівля, фінанси». Всеросійський союз тодішніх російських капіталістів. — В. А.
245
Докладних відомостей про перебування М. Міхновського на Кубані годі здобути. Деякі, з дуже убогими фактичними даними, вміщено в статті М. Марченка «Микола Міхновський», «Український Літопис», 1947, ч. 3 і 4.
246
«Український Літопис», ч. 4, стор. 31-33.
247
В. Є[втимови]ч, цитована праця, «Укр. Літопис», ч. 3, стор. 12.
248
М. Марченко, цитована праця, «Укр. Літопис», ч. 3, стор. 17-18.
249
«Самостійна Україна», стор. 10-11.
250
Там же, стор. 11.
251
Цю заяву Б[ориса] М[артоса], н зважаючи на його спростування, кількакратно стверджено. Див.: В. Андрієвський, «З минулого», стор. 10, а також його «Дві Віри», Міттенвальд, 1950, стор. 24.
252
«Самостійна Україна», стор. 11.
253
Див. його брошуру «На іспиті великої Революції» видавництво «Україна», 1949, стор. 50.
254
Д. Донцов, Новий наступ на націоналізм. «Гомін України», ч. 6, 1969.
255
І. Лисяк-Рудницький, Націоналізм (Між історією і політикою, статті до історії та критики української суспільно-політичної думки, Мюнхен, В-во «Сучасність», 1973), стор. 233-234.
256
М. Грушевський, На українські теми. «Літературно-Науковий Вістник», т 38, 1908, стор. 111-124.
257
М. Міхновський, Самостійна Україна (Вецляр, Видання Союзу Визволення України, 1917), стор. 3-4.
258
Там же, стор. 22.
259
Цит. за: П. Мірчук, Микола Міхновський, апостол української державности (Філядельфія, Т-во Української Студіюючої Молоді ім. М. Міхновського, 1960), стор. 34.
260
Там же, стор. 39.
261
Там же, стор. 34.
262
Там же, стор. 39-40.
263
Там же, стор. 46.
264
Там же, стор. 45.
265
Д. Донцов, Націоналізм. 3-тє вид. (Лондон, Українська Видавнича Спілка, 1966), стор. 153-154.
266
Там же. Див. Засади «чинного» («волевого») націоналізму, стор. 220-290. Ці засади такі: Воля, як закон життя; Романтизм, догматизм, ілюзіонізм; Фанатизм і «аморальність»; Синтеза раціоналізму та інтернаціоналізму; Творче насильство та ініціятивна меншість як порядкуючі сили.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Суспільно-політичні твори», після закриття браузера.