Кері Блек - Секрети родини Бенет, Кері Блек

- Студентам потрібно виходити з зони комфорту та легкий струс у їхньому сприйняті не завадить, - ректор порвав скарги та викинув у смітник. 

Я відкрила рот, як і Артур. Моє перше питання що потрібно ректору від мене? Не може він просто так до мене гарно ставитись? Взяв на роботу без освіти, викинув скарги та ще й похвалив за те що я не викладала, а ціле занятя била байдики. Логічно було б подумати, що ректор хоче переспати з новою викладачкою, але тоді б він наполіг, щоб ми вдвох залишились. Думаю найближчим часом, він випише так би мовити мені рахунок за поблажки. 

- Сподіваюсь наступні занятя пройдуть більш формально, - посміхнувся ректор, від чого його сива борода піднялась верх. А я ж зрозуміла, що наступний раз таких поблажок не буде.

- Звісно, ректоре Старк, - досі здивована відповіла та чекала хоть якогось докору. 

Але ні…

- Можете бути вільні, - кивнув ректор. 

- Ректоре Старк, - обережно промовила, боячись, що він передумає. - Чи можу я дізнатись від кого не прийшли скарги? 

- Олвія Лайон та Ліліана Нокс, - відповів той. Схоже з пам’ятю у ректора було більш ніж гаразд, не зважаючи на його вік.

Артур переводив погляд то на мене то на ректора та коли він відкрив рота я швидко попрощалась та вибігла з кабінету. 

Я вже подумала, що творці вирішили покровителя мені дати, як знову налетіла на Майкла. Він коротко мені посміхнувся в знак вітання, за що я була йому дуже вдячна, та без стуку увійшов в кабінет. Його погляд здався мені стурбованим. Що ж таке могло статись в перший день навчання?

Від автора:

Вітаю, шановні читачі! Надіюсь ваш день прекрасний сьогодні ))

Ловіть візуалізацію до розділу ❤️

Георг Колвіл, студент третього курсу