Старий Заповіт - Книга Йова (переклад Огієнка)

25 При кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.

26 Чи яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?

27 Чи з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?

28 На скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,

29 ізвідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,

30 а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.

Йов 40

1 І говорив Господь Йову й сказав:

2 Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огудник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!

3 І Йов відповів Господеві й сказав:

4 Оце я знікчемнів, що ж маю Тобі відповісти? Я кладу свою руку на уста свої...

5 Я раз говорив був, і вже не скажу, а вдруге і більш не додам!...

6 І відповів Господь Йову із бурі й сказав:

7 Підпережи но ти стегна свої, як мужчина: Я буду питати тебе, ти ж пояснюй Мені!

8 Чи ти хочеш порушити право Моє, винуватити Мене, щоб оправданим бути?

9 Коли маєш рамено, як Бог, і голосом ти загримиш, немов Він,

10 то окрась Ти себе пишнотою й величністю, зодягнися у славу й красу!

11 Розпорош лютість гніву свого, і поглянь на все горде й принизь ти його!

12 Поглянь на все горде й його впокори, поспихай нечестивих на їхньому місці,

13 поховай їх у поросі разом, а їхні обличчя обвий в укритті.

14 Тоді й Я тебе славити буду, як правиця твоя допоможе тобі!

15 А ось бегемот, що його Я створив, як тебе, траву, як худоба велика, він їсть.

16 Ото сила його в його стегнах, його ж міцність у м'язах його живота.

17 Випростовує він, немов кедра, свойого хвоста, жили стегон його посплітались.

18 Його кості немов мідяні оті рури, костомахи його як ті пруття залізні.

19 Голова оце Божих доріг; і тільки Творець його може зблизити до нього меча...

20 Бо гори приносять поживу йому, і там грається вся звірина польова.

21 Під лотосами він вилежується, в укритті очерету й болота.

22 Лотоси тінню своєю вкривають його, тополі поточні його обгортають.

23 Ось підіймається річка, та він не боїться її, він безпечний, хоча б сам Йордан йому в пащу впливав!

24 Хто може схопити його в його очах, гаками ніздрю продіравити?

25 Чи левіятана потягнеш гачком, і йому язика стягнеш шнуром?

26 Чи очеретину вкладеш йому в ніздря, чи терниною щоку йому продіравиш?

27 Чи він буде багато благати тебе, чи буде тобі говорити лагідне?

28 Чи складе він умову з тобою, і ти візьмеш його за раба собі вічного?

29 Чи ним бавитись будеш, як птахом, і прив'яжеш його для дівчаток своїх?

30 Чи ним спільники торгуватимуть, чи поділять його між купців-хананеїв?

31 Чи шпильками проколиш ти шкіру його, а острогою риб'ячою його голову?

32 Поклади ж свою руку на нього, й згадай про війну, і більше того не чини!

Йов 41

1 Тож надія твоя неправдива, на сам вигляд його упадеш.

2 Нема смільчака, щоб його він збудив, а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?

3 Хто вийде навпроти Мене й буде цілий? Що під небом усім це Моє!

4 Не буду мовчати про члени його, про стан його сили й красу його складу.

5 Хто відкриє поверхню одежі його? Хто підійде коли до двійних його щелепів?

6 Двері обличчя його хто відчинить? Навколо зубів його жах!

7 Його спина канали щитів, поєднання їх крем'яная печать.

8 Одне до одного доходить, а вітер між ними не пройде.

9 Одне до одного притверджені, сполучені, і не відділяться.

10 Його чхання засвічує світло, а очі його як повіки зорі світової!

11 Бухає полум'я з пащі його, вириваються іскри огненні!

12 Із ніздер його валить дим, немов з того горшка, що кипить та біжить.

13 Його подих розпалює вугіль, і бухає полум'я з пащі його.

14 Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.

15 М'ясо нутра його міцно тримається, воно в ньому тверде, не хитається.

16 Його серце, мов з каменя вилите, і тверде, як те долішнє жорно!

17 Як підводиться він, перелякуються силачі, та й ховаються з жаху.

18 Той меч, що досягне його, не встоїть, ані спис, ані ратище й панцер.

19 За солому залізо вважає, а мідь за гнилу деревину!

20 Син лука, стріла, не примусит увтікати його, каміння із пращі для нього зміняється в сіно.

21 Булаву уважає він за соломинку, і сміється із посвисту ратища.

22 Під ним гостре череп'я, лягає на гостре, немов у болото.

23 Чинить він, що кипить глибочінь, мов горня, і обертає море в окріп.

24 Стежка світить за ним, а безодня здається йому сивиною.

25 Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,

26 він бачить усе, що високе, він цар над усім пишним звір'ям!

Йов 42

1 А Йов відповів Господеві й сказав:

2 Я знаю, що можеш Ти все, і не спиняється задум у Тебе!

3 Хто ж то такий, що ховає пораду немудру? Тому я говорив, але не розумів... Це чудніше від мене, й не знаю його:

4 Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, ти ж Мені поясни...

5 Тільки послухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе...

6 Тому я зрікаюсь говореного, і каюсь у поросі й попелі!...

7 І сталося по тому, як Господь промовив ці слова до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх приятелів, бо ви не говорили слушного про Мене, як раб Мій Йов.

8 А тепер візьміть собі сім бичків та сім баранів, і йдіть до Мого раба Йова, і принесете цілопалення