Старий Заповіт - Книга Йова (переклад Огієнка)

19 Навчи нас, що скажем Йому? Через темність ми не впорядкуємо слова.

20 Чи Йому оповісться, що буду казати? Чи зміг хто сказати, що Він знищений буде?

21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер перейде і вичистить їх.

22 Із півночі приходить воно, немов золото те, та над Богом величність страшна.

23 Всемогутній, Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить нікого судом та великою правдою.

24 Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросердих не дивиться Він.

Йов 38

1 Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:

2 Хто то такий, що затемнює раду словами без розуму?

3 Підпережи но ти стегна свої, як мужчина, а Я буду питати тебе, ти ж Мені поясни!

4 Де ти був, коли землю основував Я? Розкажи, якщо маєш знання!

5 Хто основи її положив, чи ти знаєш? Або хто розтягнув по ній шнура?

6 У що підстави її позапущувані, або хто поклав камінь наріжний її,

7 коли разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини?

8 І хто море воротами загородив, як воно виступало, немов би з утроби виходило,

9 коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу за його пелюшки,

10 і призначив йому Я границю Свою та поставив засува й ворота,

11 і сказав: Аж досі ти дійдеш, не далі, і тут ось межа твоїх хвиль гордовитих?

12 Чи за своїх днів ти наказував ранкові? Чи досвітній зорі показав її місце,

13 щоб хапалась за кінці землі та посипались з неї безбожні?

14 Земля змінюється, мов та глина печатки, і стають, немов одіж, вони!

15 І нехай від безбожних їх світло відійметься, а високе рамено зламається!

16 Чи ти сходив коли аж до морських джерел, і чи ти переходжувався дном безодні?

17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смертельної тіні?

18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!

19 Де та дорога, що світло на ній пробуває? А темрява де її місце,

20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки її дому?

21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!

22 Чи доходив коли ти до схованок снігу, і схованки граду ти бачив,

23 які Я тримаю на час лихоліття, на день бою й війни?

24 Якою дорогою ділиться вітер, розпорошується по землі вітерець?

25 Хто для зливи протоку провів, а для громовиці дорогу,

26 щоб дощити на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,

27 щоб пустиню та пущу насичувати, і щоб забезпечити вихід траві?

28 Чи є батько в доща, чи хто краплі роси породив?

29 Із чиєї утроби лід вийшов, а іній небесний хто його породив?

30 Як камінь, тужавіють води, а поверхня безодні ховається.

31 Чи зв'яжеш ти зав'язки Волосожару, чи розв'яжеш віжки в Оріона?

32 Чи виведеш часу свого Зодіяка, чи Воза з синами його попровадиш?

33 Чи ти знаєш устави небес? Чи ти покладеш на землі їхню владу?

34 Чи підіймеш свій голос до хмар, і багато води тебе вкриє?

35 Чи блискавки ти посилаєш, і підуть вони, й тобі скажуть Ось ми?

36 Хто мудрість вкладає людині в нутро? Або хто дає серцеві розум?

37 Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посуди,

38 коли порох зливається в зливки, а кавалки злипаються?

39 Чи здобич левиці ти зловиш, і заспокоїш життя левчуків,

40 як вони по леговищах туляться, на чатах сидять по кущах?

41 Хто готує для крука поживу його, як до Бога кричать його діти, як без їжі блукають вони?

Йов 39

1 Хіба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?

2 Чи на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,

3 коли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?

4 Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.

5 Хто пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,

6 якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?

7 Він сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.

8 Що знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

9 Чи захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?

10 Чи ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?

11 Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?

12 Чи повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?

13 Крило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?

14 Бо яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,

15 і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.

16 Він жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,

17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

18 А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!

19 Чи ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?

20 Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!

21 Б'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,

22 сміється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,

23 хоч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!

24 Він із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути