Світлана Прокопенко - За лаштунками оплесків, Світлана Прокопенко

Після цієї ночі Софія вже не могла заперечувати того, що відчувала до Данила Волинського. Це було не просто захоплення талантом великого маестро, не лише співчуття до його втрати. Це було щось набагато глибше та сильніше – почуття, яке зароджувалося у тиші їхніх нічних розмов, під світлом самотньої лампи, де їхні душі розкривалися одна перед одною, долаючи бар'єри та розтоплюючи лід самотності. І Софія розуміла, що це заборонене полум'я може спалити їх обох, але водночас воно здавалося таким привабливим та невідворотним.