Ана-Марія Еріш - Серце вовка, Ана-Марія Еріш

Значить, Каталіна таки отримала силу дракона. Чесно, я не вірив в це до останнього. Проте сьогодні на тренуванні вона таки довела, що гідна цього. Нерозумно було говорити це в присутності п'яти драконів, адже кожен міг почути. Та саме це і викликало прояв сил у Каталіни. І тепер я маю висушувати свій одяг. Та, на щастя, з цим не було проблем.

Скориставшись магією вогню, я вже був абсолютно сухим за кілька хвилин. Все ж таки дуже корисні здібності в мене, які не раз виручали.

- А другові допомогти не хочеш? - посміхнувся Ліам.

Я ж нічого не сказав, лише просто зробив те саме й для нього. Не знаю чому я дружив з ним. Насправді так повелося ще з першого курсу. Просто хоч він і здається всім клоуном, та ніхто мене так не розумів. А ще Ліам прекрасно вмів підтримувати.

- Даремно ти це сказав. Бачив як Каталіна розізлилася?

- Бачив, - буркнув я. - Зате силу проявила. Тепер вже точно буду мовчати.

- Це так брате. Бо дивися, як би вона тебе з рейтингу не витиснула. Все-таки, в ній закладений великий бойовий потенціал. Вона ж Варгас.

І хоч я розумів, що він не хотів мене образити цими словами, та все ж так сталося. Мене дико розізлило це. Ні, я не дозволю якийсь дівчині стати кращою за мене...