Liliуа - Життя як історія у кожного своє., Liliуа

Середина грудня. Урок фізкультури

Снігова хуртовина не припинялася з самого ранку. Учні, переодягнувшись у спортивну форму, зібралися в спортивному залі.

Учитель: (озирає клас) Сьогодні на лижі не підемо — надто сильна хуртовина. Тому граємо у волейбол. Хлопці проти дівчат. У нас якраз рівна кількість, це буде цікаво!Учні зраділи такій ідеї й швидко розділилися на команди.

Учні зраділи такій ідеї й швидко розділилися на команди.

Мікі: (усміхається) Готові програти, дівчата?

Ренет: (жартує) Ми вас обіграємо так швидко, що ви й не помітите.

Раф: (підкидає м’яч) Тільки не забудьте, що у нас у команді чемпіон із стрибків.

Карай: О, це ви про Мікі? Тоді перемога точно за нами.

Настала черга Ейпріл подавати м’яч. Вона сконцентрувалася, зробила сильну подачу... і випадково влучила прямо в обличчя Донні.

Донні: (тримається за ніс) Ой!

Ейпріл: (підбігає до нього) Донні! Вибач, я не спеціально!Це видково так вийшло.

Донні: (морщиться) Секунду… У мене голова трохи обертом.

З його носа почала повільно йти кров.

Ейпріл: (налякана) Ой у тебе кров з носа пішла! Пішли до медкабінету!

Раф: (серйозно) Донні, можеш іти?

Донні: (зі слабкою усмішкою) Спробую… але тне обіцяю що не впаду.

Ейпріл:Тоді буде краще якщо я доведу тебе.

Ейпріл взяла Донні за руку й допомогла йому вийти зі спортзалу.

 

                У медкабінеті

Медсестра: Все гаразд, серйозних ушкоджень немає. Але краще посидь трохи в тиші, щоб прийти до тями.Ейпріл стояла поруч, виглядаючи надзвичайно схвильованою.

 

Ейпріл: Донні, я справді не хотіла. Це було випадково.

Донні: (посміхається) Ейпріл, та все нормально. Я ж знаю, що ти не спеціально.

Ейпріл: Але ж я могла краще подати м’яч...

Донні: (жартує) Тепер ти точно виграла в конкурсі на найсильніший удар.

Ейпріл: (з досадою) Це зовсім не смішно!

Донні: (спокійно) Перестань. Дякую, що допомогла мені сюди дійти.

Медсестра: (підходить) Гаразд, можеш повертатися, тільки не старайся більше ловити м’яч обличчям.

 

Ейпріл полегшено зітхнула, що все обійшлося.

 

                     Повернення до спортзалу

 

Коли вони повернулися, гра вже тривала. Усі відразу помітили, що Донні без настрою.

Мікі: (з усмішкою) Донні, ти як? Живий?

Донні: Так я бачиш.

Ейпріл: Пробач Доні .

Доні (Поклавши руку на голову Ейпріл прози погладив її волосся):Та нічого ж страшного не сталося не хвилюйся я ж живий.Ну досить себе ненавидіти себе.

 

Ейпріл :Я не ненавиджу!Я просто вибачилась.

Учитель :Так Доні  ти краще тосиди на лавці  і Ейпріл ти теж  . Будь ласка Ейпріл просліди щоб йому не  стало погано. 

Ейпріл:Добре.

 

           Діана та Ейпріл: розмова після уроків

Діана помітила, що Ейпріл весь день виглядала трохи засмученою. Дівчина часто кидала погляди на Донні, але швидко відводила очі.

Діана: (підходить до Ейпріл) Гей, що трапилося? Ти виглядаєш якоюсь сумною.

Ейпріл: (задумливо) Та ні, все нормально. Просто… я хвилююся за Донні.

Діана: (посміхається) Він же сказав, що з ним усе гаразд. До того ж, він на тебе зовсім не злиться.

Ейпріл: Я знаю, але все одно відчуваю себе винною.

Діана: (з серйозним виразом обличчя) Слухай, Донні — той ще жартівник. Якби він справді злився, ти б це помітила. Він уже точно все забув.

Ейпріл: Думаєш?

Діана: Звичайно! Якщо переживаєш, напиши йому ввечері. Просто спитай, як він.

Ейпріл: (з усмішкою) Можливо, ти маєш рацію.

 

                      Переписка Ейпріл і Донні

Ейпріл: Привіт, Донні. Як ти там? Голова більше не паморочиться?

Донні: Привіт! О, ти про той «знаменитий» удар? Ні, все добре, навіть краще, ніж було.

Ейпріл: (сміється) Я серйозно! Мені справді дуже незручно через це.Донні: Ейпріл, ну досить вже. Я ж тобі казав, усе нормально. Ти ж не спеціально, правильно?

Ейпріл: Звичайно, ні! Я просто хотіла подати м’яч, а вийшло... ну, ти знаєш.

Донні: (жартує) Ти просто надто сильна для волейболу. Треба тебе в професійну команду відправити.

 

Ейпріл: (закочує очі) Дуже смішно.

Донні: Чесно кажучи, я більше хвилювався, щоб ти через це не переживала.

Ейпріл: (здивовано) Ти? Хвилювався за мене?

Донні: Ну так. Ти ж була така засмучена, це було помітно.

Ейпріл: (з полегшенням) Дякую. Ти дуже добрий.

Донні: Тільки не кажи нікому з братів ,а то у них велика фантазія придумають всякі несенітниці .

Ейпріл: (сміється) Домовились.

Донні: І взагалі, наступного разу, коли будемо грати у волейбол, я краще стану в захист, подалі від твоїх подач.

Ейпріл: Донні!

Вони обидва засміялися, і Ейпріл відчула, що нарешті може видихнути з полегшенням. Їхня розмова стала теплою й дружньою, і, здається, незручна ситуація залишилася в минулому.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍