Рія Вайсен - Перехресниця Долі, Рія Вайсен

— Його ніхто не бачив, — почав він, буравлячи Арніку ображеним поглядом. — Але в Пророцтві сказано, що із крові Іни… Того, хто зобере до купи інші штири, буде утворено останній артефакт. Ключ, який може як відкрити, так і закупорити Ліча на віки вічні. Без нього всі інші — просто камінці, яких на базарі за срібний трійку правлять.

— Знаєте, — обережно почала вона, — все це звучить цікаво, але аж ніяк не правдоподібно. Купити їх не легше буде, раз без отого з крові вони все рівно що вітражні скельця у вікнах підвалів? Або убити його та й біс з ним.

Поїздити Континентом, отримати автоматичний залік магістонської, не вмерти від рук Богині, звісно, було цікаво й привабливо. Та чомусь вся історія здавалась надто правильною, надто причесаною. Такою, що в пору збирати трупу й ставити виставу.

— Ні, дитинко, — похитав головою Самір. — Одна справа камені, їх купити то можна, а зовсім інша — сила, що закупорена в них. Та жертва, що віддана сміливими воїнами на благо Континенту. Без неї чари не подіють, як і без зв’язного компоненту — крові того, хто є… нащадком твого роду, дитя.

Арніка зітхнула й скосила погляд на карту. Береста розтріскалась в декількох місцях. І тепер на місці Диких земель і Озера розбігались щілини, перетікаючи одна одну, перетинаючись, обплітаючи Ліс і древні води Сульхи.

— Що ж, — сказала Арніка, піднімаючись на ноги, — добре. Хай так. Поїдемо, зробимо що треба.

Самір мовчки ступив крок від вікна. Долоні його холодні, пальці боляче впились у виски. По тілу пронеслась хвиля жару, за нею ще одна і ще. Поступово за ними Арніка відчувала, як над її свідомістю опускалась холодна стіна Щита.

— Якщо за такий захист ти віддала п’ятнадцять срібників, у мене для тебе дуже погана новина, — сказав ректор, прибираючи руки.

Перед очима мелькали картинки з пам’яті. Арніка бачила семикружну себе, маленьку дівчинку із русявими косичками в темно-синій учнівській мантії. Дівчинка сміялась й щось кричала темноволосому ельфу. За неповні тринадцять кругів він майже не змінився, хіба схуд та волосся відростив ще довше, та й блакитні очі тепер всміхались з більшим лукавством, ніж до того. Студентська мантія дівчинки перемазана травою. Індгарт посміхався, спираючись на стовбур клена. Сорочка з ніжно-зеленої тканини, завжди ідеально чиста, перемащена багном.

— На що вистачило, за те й віддала, — огризнулась Арніка і відвернулась від ректора.

Образа підступала до горла. Вона відкладала на цей Щит три цикли. А тепер його було мало що зруйновано, її ще й сміли присоромити при Зареусові й її спогади витали кімнатою перед очима в двох чоловіків.

— Колись він дав би тріщину й опалив тобі свідомість.

— Але все рівно не треба було його руйнувати, — заперечив Зареус.

Він прекрасно знав про її скруту й познайомив із місцевим Щитником, який і поставив Арніці ментальний захист за зниженою ціною. Тепер в неї буде нове правило: не довіряти й не вестися більше на знижену ціну, якою б хорошою угодою то не здавалося. Навіть якби не радили ту ж людину її знайомі чи друзі.

— А після могла й померти, — спокійно відповів Самір, не зводячи погляду з Зареуса. Той коротко кивнув, звернув карту й не прощаючись, покинув кабінет. — Я поставлю тобі новий. В знак гарантії безпеки й обіцянки, що угода буде дотримана.

Арніка ледь не засміялась: наявність такого щита насправді була більш вигідна самому ректорові й їх планам на неї. Але мати Щит від ректора Семіра, найкращого майстра духовної магії — про краще неможливо й мріяти. Ректор брався за них украй рідко й правив за найслабший блок стільки, що простій студентці й не снилось. Тому, сперечатися бажання не виникло.

— Дякую вам, ректоре, — тихо пробубніла Арніка й випросталась. Самір став поруч.

Хай і доведеться таскатися в компанії вампіра по всьому Континенту, але такий щит вартував більше. Значно більше. Й залишиться він з нею на все життя, аж поки хтось значно сильніший не зніме його, або поки її не забере до себе Морана. Він поклав холодні пальці Арніці на скроні й притиснувся лобом до її лоба.

Спочатку став блок. Він фонив так, що недосвідчений Читач навіть не зрозуміє, хто перед ним: людина чи собака. Думки в його голові будуть плутатися, поки він не впевниться, що жертва лише й вміє, що гавкати й ганятися за сусідськими курами чи власним хвостом.

Далі перша оболонка Щита, призначена екранувати всі спроби проникнути глибше в свідомість, перекидаючи в голови людей навколо. Сумнівно, що від сильного мага це дуже допоможе, але дасть чимало часу поки він розплутає химерне плетіння для того, щоб покинути зону впливу.

— Не сіпайтесь, юна леді, — строго сказав Самір, коли вона здригнулась.

Третьої стіни Арніка злякалась. Від неї віяло не лише холодом. Від неї пахнуло смертю. Щит Померлого. Він убивав настирливого Читача, підсмажуючи йому мозок, якщо той виявився надто настирливим і зумів обійти перші дів оболонки.

Щити такого рівня ставити не просто. А в їх підтримці використовували потрійне сплетіння чарів: того, хто ставив, на кого ставили й кожного, хто намагався проникнути у голову Носія. Ректор очікував, що на неї спробують впливати і намагався всіляко захистити. Тільки от чи Арніку?

Мабуть на її обличчі щось відобразилось, бо Самір поспішив завірити:

— Для звичайного чарівника буде достатньо й одного блоку. Але ризикувати не можна. У нашому випадку краще ми їх, ніж вони нас. Чи ти не згодна?

— Згодна, — глитнула Арніка. Сперечатися з людиною, яка вирішила подарувати їй настільки міцний захист, вона не хотіла. Та й де гарантії того, що хтось таки спробує на неї подіяти? Це ж лише про всяк випадок.

— Тоді можеш бути вільна, — сказав ректор, опускаючи руки. Без підтримки, Арніка ледь помітно захиталась. — Не забудь віддати листа завгоспу.

Вона кивнула й зачинила за собою двері з іншого боку.

1. Серв’єнтці — особливий вид магічних слуг. Раса, спеціально виведена в кабінетах алхіміків для прислужування чарівникам. Наділені мінімальним інтелектом. Виглядають як семи-восьмирічні діти, мають сіру шкіру й фактичну відсутність зубів. Розмовляти не навчені, але мають свою особливу мову жестів та дрібних сигналів. Уїл Набожний “Темні істоти Континенту” 988 круг від Розколу Земель.