Нік Гравіско - Коли війна стане спогадом, Нік Гравіско

І тоді хтось вчасно згадав, що Україна має майже безмежні можливості по виробництву хліба, проблемою завжди була лише доставка до кінцевого сповивача, в цьому великому ланцюгу було багато посередників і сервісів які значно здорожували основний продукт для існування людства – хліб. Ті хто задумав доставляти готовий український хліб до кінцевих споживачів, був натхненний голландцями, які вже багато десятиліть доставляли свої квіти по всьому світу, тримали біля 50% світового ринку квітів, але доставляли свою продукцію літаками до своїх партнерів що вже реалізовували квіти кінцевому споживачу.

З цього моменту в світі почалася розбудова української міжнародної система доставки, початковою метою якої була щоденна доставка свіжого українського хліба в кожну родину по всьому світу. На цьому шляху було багато перепитій та перешкод, технічних невдач та проривів, падінь та підйомів, але зрештою така система постала і почала функціонувати. Була збудована ціла мережа логістичних центрів, які розміщувались як в стратосфері та використовували енергію сонця, наземних хабів, так і система пересувних модулів, що постійно знаходились в русі і забезпечували надійне функціонування всього механізму доставки. Багато країн довго не давали змоги зайти на їх ринки, адже при цьому їх економіки втрачали цілі галузі, але довго конкурувати з цією системою не зміг ніхто в світі, український хліб коштував на 80% дешевше національних аналогів, адже мав найкоротшу логістику від поля до столу в світі. Українські хлібні центри стали справжніми світовими фабриками по виробництву хліба, тут можна було замовити будь-яку хлібну продукцію, це щось нагадувало китайські заводи по виробництву побутової техніки, коли один і той же завод міг виробляти продукції різних брендів, партій та модифікацій, проте продукція виготовлялась на одному заводі, тому що виробництво цієї продукції було найдешевше в світі. Українські виробничі хлібні центри мали рецептуру всіх національних і регіональних хлібних виробів і могли виробляти різні партії як по обсягу так і по найменуванню і доставляти їх в свіжому вигляді до кінцевого споживача.

Колись світ залишив нам лише виробництво зерна, а згодом увесь світ споживав український запашний хліб та інші вироби з хліба.

І це була тільки одна з багатьох сторін українського життя, і було це лише початком….

                                                                       …                            

Старий історик, відірвався від клавіатури свого комп’ютера та тексту що вже був майже дописаний,  за вікном йшов сніг, на його старомодних окулярах віддзеркалювались сніжинки, різдвяні вогні, та літаючі дрони, що сновигали в різні сторони. На вулиці добігав кінця 2047 рік, Майдан Незалежності майже не змінився, його зберегли навмисно, зараз тут була майже суцільна музейна та відпочинкова зона. Він раптом згадав, як в 2014-му  на очах молодого хлопця бачив відблиски язиків полум’я догораючого будинку Профспілок, боляче не було, було зрозуміло що вже як було ніколи не буде, що буде важко але гідність не буде втрачена ніколи….

Та що спала 1000 років дочекалися свого часу, змінила себе, змінила світ, встала на варті людської гідності та вже ніколи не дала її спаплюжити, наступала нова ера людства, ера нового життя, і було це життя прекрасне та мало легкий запах українського хліба….

Нік Гравіско

жовтень 2024року

Кінець