Ая Кучер - Зрада. Ціна пробачення, Ая Кучер

- Ви з Таєю розійшлися, припини робити з цього трагедію.

- Серйозно? Ти за моєю спиною закрутив із Тасею роман. Поради давав. Почекати, як же. Щоб ти встиг її в ліжко затягнути?

- Не повіриш, Нємцов, я цими порадами й користуюся. Не моя провина, що ти не можеш утримати дружка в штанях.

Підіймаюсь, закінчуючи цю розмову. Є різниця між справедливим докором і постійними звинуваченнями інших. Якщо Діма не може побачити причину всього, то це більше не моя проблема.

Я достатньо зусиль вклав, щоб зберегти нашу дружбу, нехай і в хиткому стані. Але не збираюся голову попелом посипати, що полюбив Таю. Можу багато про що шкодувати, але точно не про це.

- Якщо почнеш думати головою - телефонуй, - кажу, прямуючи до виходу. - Або якщо захочеш усе нормально обговорити.

- А є що обговорювати? Ти, Шварц, вчинив як паскуда. Дочекався, коли в мене будуть проблеми, і всадив ніж у спину.

- Ти, бляха, серйозно? Не в одного тебе є проблеми. У мене теж справ по горло, - притискаю долоню ребром до підборіддя, вибухнувши. - Заморожене будівництво через проблеми з твоїми матеріалами, щотижневі переговори з американцями. Вночі працюю, вдень відсипаюся. Інна зі своєю вагітністю мені мізки виносить. Але я не вішаю на тебе свої проблеми! Я не нию і не шукаю, на кого можна перекинути відповідальність.

- Інна вагітна? - хмикає, піднімаючись. - Справді, катастрофа на тлі моїх проблем.

- І? Я Волошина тобі радив? Я запустив справи? У тебе одна фірма, Дім, у мене їх хрінова купа. Але навіть при цьому я знаходжу час, щоб увечері опинитися на прогулянці з Русом.

Мудак я.

Знаю.

Ріжу по хворому, без анестезії та жалю. Може, хоч так до Нємцова дійде, що світ не крутиться навколо нього. І пора щось змінювати, якщо він хоче домогтися більшого.

Або залишиться недільним татом і буде плюватися жовчю до старості.

Але...

Це не моя турбота.

Виходжу в коридор, де вже чекає Тая. Забираю в неї переноску з Русом, обіймаю дівчину, притискаючи до себе ближче. Відчуваю, як розслабляється, залишаючи цей складний день позаду.

У мене взагалі тільки одна турбота.

Зробити так, щоб моя дівчина з косицями від мене нікуди не втекла.