Степан Дмитрович Ревякін - Гуляйполе

Ех, тари-бари, розтабари, Вбивства, сварки, всякі чвари...

Несподівано з'являється Бог. Диявол, побачивши його, з'їжачився і зник у безмежному просторі.

БОГ. Бачу, що доки я спочивав на лаврах, Сатана багато накоїв зла у Всесвіті. Особливо розбешкетувався він на моїй найчарівнішій Голубій планеті, яку я заселив вельми розумними істотами, назвав їх "людьми" і нарік цю планету Землею, а життя на ній мало бути "земним раєм". Так мені хотілося, але не так сталося. Люди, збочені з істиного Божого шляху диявольськими силами, свій благодатний край перетворили у пекло. Я планував, аби всі люди були ситими й добрими, а вони стали бідними та злими. Голод і несправедливість штовхнули їх до переворотів і насильницьких революцій, а ці, у свою чергу, за ланцюговою реакцією, — до загального народного лиха, у якому земляни звинувачують кого завгодно, тільки не себе.

Диявол винен, що він вселився в душі людей і зробив їх своїм слухняним стадом. За це він понесе від мене справедливу Божу кару. Але хіба не радив я вам, земляни, устами мого сина Ісуса Христа, щоб ви не спокушалися диявольським словом і не вірили в його благі наміри? Ви ж не послухалися доброї поради. А тепер пожинайте те, що посіяли. Коли пожнете і зрозумієте свою помилку, покаєтесь, тоді я простягну вам свою милостиву руку допомоги.

Бог легко, безшумно зникає у Всесвіті.

2001 р., м. Запоріжжя.

Книги, використані при написанні цього твору:

— Біблія або Книги Святого письма старого й нового заповіту (із мови давньоєврейської та грецької на українську наново перекладена). Видання Московського Патріархата. Москва. 1988.

— Детская Библия, Институт перевода Библии. 1983, 1990. Стокгольм.

— Закон Божий (для семьи и школы), Свято-Троицкая Сергиева Лавра, 1994 г.

— Самый великий человек, который когда-либо жил. Издательство Бруклин, США, 1991.

— Жизнь — как она возникла? Путем эволюции или путем сотворения? Издательство Бруклин, США, 1992.

— Лео Таксіль. Забавна Біблія, Київ, Видавництво політичної літератури України. 1977.

— Нестор Махно. Воспоминания. Книги 1, 2, 3. Киев, изд. "Україна", 1991 р.

— Петр Аршинов, История махновского движения. "Дикое поле", Запорожье. 1995.

— Нестор Иванович Махно, Киев, РИФ "Дзвін", 1991 (колектив авторів).

— Виталий Оппоков, Лев Задов: смерть от бескорыстия, "Руди — Барс", 1994.

— А. В. Белаш, В. Ф. Белаш, Дороги Нестора Махно, Киев.

— РВЦ "Проза" — 1993.

— Ф. Фомин, Записки старого чекиста, Госиздат политической литературы, Москва, 1962.

— Олег Романчук. Ультиматум, Киев, 1990.

— Сергей Семанов. Под черным знаменем. Роман-газета — 4. Москва, 1993.

— Валерій Волковинський. Під стягом анархізму. Ж. "Україна" № 46 листопад 1988 р.

— Твори В. Леніна.

Примітки
1

3 вірша П. Тичини "На майдані".

(обратно) 2

Вірш поетеси Тетяни Нещерет.

(обратно) 3

В 1897 р. В. І Ленін за революційну діяльність був висланий у село Шушенське Минусійського округу Єнисейської губернії, де часто займався полюванням, в тому числі й на зайців.

(обратно) 4

Лютий Сидір Юхимович (1893—1919 рр.) — селянин-бідняк з с. Гуляйполе. З п'яти років — сирота. Член гуляйпільської групи анархістів з 1917 р. Активний учасник Революційної повстанської армії України (махновців). Убитий у 1919 році в бою з денікінцями під Уманню. Там і похований (див. А. В. Белаш, В. Ф. Белаш. Дороги Нестора Махно. Київ — РВЦ "Проза” — 1993. — С. 582).

(обратно) 5

Глинище Карманова — місце, де багато років гуляйпільські заводчики брали глину для своїх цегельних заводів. Сюди махновці скидали розстріляних ними громадян.