Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Наука, Освіта » ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло 📚 - Українською

Філіп Джордж Зімбардо - ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло

542
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло" автора Філіп Джордж Зімбардо. Жанр книги: Наука, Освіта.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 152 153 154 ... 207
Перейти на сторінку:
зловживання безліч офіцерів — відсутність нагляду з їхнього боку призвела до заплутаної нестерпної ситуації, в якій опинилися Чіп Фредерік і його підлеглі. Звіт не вказує на особисту участь генерала Санчеса у будь-яких неприпустимих діях.

Утім, на думку генерала Пола Дж. Керна, Санчес не може бути повністю звільнений від відповідальності. Керн заявив журналістам: «Ми не вважаємо генерала Санчеса винним, але ми вважаємо його відповідальним за те, що відбулося чи не відбулося»[441]. І тут ми бачимо дуже витончену гру слів: генерал Санчес не «винен», він просто «відповідальний» — і все! Ми будемо не настільки поблажливі до цього офіцера, коли влаштуємо наш уявний суд.

Тепер ми звернемося до спеціального розслідування, проведеного за наказом Рамсфелда, під керівництвом не просто чергового генерала, а самого Джеймса Шлезінґера, колишнього міністра оборони. Комісія, яку він очолив, не проводила нових, незалежних розслідувань, а поспілкувалася з вищим командуванням Збройних сил і Пентагону. Звіт комісії містить багато важливих даних на підтримку наших міркувань.

ВИННІ ЗА ЗВІТОМ ШЛЕЗІНҐЕРА[442]

Це останній звіт, який ми розглянемо. Він надає серйозні аргументи на користь нашого кута зору, згідно з яким зловживанням в Абу-Ґрейб сприяли ситуативні та системні фактори. Особливо цікаві у зв’язку з цим вказівки на проблеми управління військовими в’язницями, недоліки командування і спроби приховати фотографії, на яких було зафіксовано зловживання, після того як Джо Дарбі передав компакт-диск з ними військовому слідчому.

Найціннішим і несподіваним здався мені розділ звіту, де детально описано результати соціально-психологічних досліджень, що пояснюють причини зловживань у в’язниці Абу-Ґрейб. На жаль, цей розділ заховано у Додатку G, і тому навряд чи на нього звернуть увагу. У цьому додатку до звіту Шлезінґера також проведено очевидні паралелі між ситуацією у в’язниці Абу-Ґрейб і зловживаннями, що відбувалися під час Стенфордського в’язничного експерименту.

Поширеність зловживань серед військових

По-перше, у звіті зазначено, що «зловживання» відбувалися у всіх військо вих підрозділах США. (Термін «катування» у звіті не використано жодного разу.) До листопада 2004 року було зафіксовано загалом 300 випадків зло вживань стосовно затриманих в зоні операцій коаліційних сил, 66 під тверджених випадків «зловживань» у Ґуантанамо і в Афганістані і ще 55 — в Іраку. Третина цих зловживань була пов’язана з допитами. Відомо принаймні про п’ять смертельних випадків серед затриманих під час до питів. З приводу ще двох десятків смертельних випадків на той момент велося слідство. Здається, ці похмурі цифри заповнюють «вакуум», що згадується в звіті Фея-Джонса у зв’язку зі зловживаннями в блоці 1А: ці випадки виявилися найвідомішими, але складається враження, що вони виявилися не такими жахливими, як вбивства і тортури в інших військо вих в’язницях, про які ми поговоримо пізніше.

Основні проблеми й умови, що сприяли зловживанням

У звіті Шлезінґера зазначено п’ять основних проблем, що стали сприят ливим середовищем для ситуації, в якій виникли зловживання:

• відсутність у військових поліцейських і службовців військової розвідки знань, необхідних для виконання дорученої їм місії.

• нестача обладнання і ресурсів.

• тиск на слідчих з метою отримання «цінних розвідувальних даних» (при цьому персоналу бракувало досвіду і підготовки, а затримані до 90 днів чекали першого допиту).

• «слабке», недосвідчене керівництво, яке діяло в межах заплутаної, занадто складної структури.

ЦРУ діяло з власної ініціативи і не звітувало перед військовим командуванням.

Ми знову бачимо неефективне керівництво

Звіт знову і знову вказує на повну неспроможність керівництва справлятися із задачами і проблемами на всіх рівнях і на його сприяння зловживанням з боку охоронців тієї злощасної нічної зміни:

Девіантної поведінки охоронців нічної зміни в тюремному корпусі 1А в Абу-Ґрейб можна було б уникнути за умови належної підготовки, лідерства та нагляду.

Ці зловживання... вказують на неприпустиму халатність, слабкість керівництва і дисципліни.

Під час допитів відбувалися й інші зловживання, не зафіксовані на фотографіях, причому повсюдно, а не тільки в Абу-Ґрейб.

Зловживання стали можливими не тільки через те, що кілька солдатів не дотримувалися встановлених стандартів.

Вони виникли не тільки тому, що кілька командирів не змогли домогтися належної дисципліни. Організаційна й особиста відповідальність поширюється і на вищі рівні керівництва [курсив Ф. 3.].

Голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Річард Маєрс спробував перешкодити появі фотографій у програмі телеканалу CBS у квітні 2004 року — очевидно, він розумів, що ці знімки мають певну «ймовірну значимість». Утім, як я вже казав, цей високопоставлений генерал не посоромився заявити публічно, що ці випадки не були «систематичними», а стали результатом злочинних діянь «кількох виродків».

СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ НЕЛЮДСЬКОГО СТАВЛЕННЯ ДО ІНШИХ ЛЮДЕЙ

Серед дюжини розслідувань зловживань у військових в’язницях звіт Шлезінґера унікальний тим, що пропонує докладне обговорення етичних проблем, психологічних стресових чинників і ситуаційних сил, що діяли у в’язниці Абу-Ґрейб. На жаль, ці дані наведені наприкінці звіту у додатках Н («Етика») і G («Стресові чинники та соціальна психологія»), хоча їх слід було б висунути на перший план.

Для нас особливо цікаві паралелі між Стенфордським в’язничним експериментом і зловживаннями у в’язниці Абу-Ґрейб. Давайте коротко розглянемо основні пункти цього розділу звіту Шлезінґера:

Можливість жорстокого ставлення до затриманих під час глобальної війни з тероризмом була абсолютно передбачуваною на підставі чіткого розуміння принципів соціальної психології, а також численних відомих чинників ризику, пов’язаних з оточенням... Висновки зі сфери соціальної психології свідчать про те, що умови війни і динаміка операцій із затриманими несуть в собі ризики поганого поводження з людьми, і тому до них слід підходити з великою обережністю, ретельним плануванням і підготовкою.

Однак, зазначається у звіті, більшість воєначальників не були обізнані про ці важливі чинники ризику. Крім того, звіт Шлезінґера ясно дає зрозуміти, що психологічні підстави жорстокого поводження не можуть служити причиною виправдання злочинців. Як я вже неодноразово зазначав у цій книжці, «такі умови не виправдовують і не звільняють від відповідальності людей, які брали участь в умисних аморальних або незаконних діях», навіть при тому, що «певні умови сприяли жорстокому поводженню».

УРОКИ СТЕНФОРДСЬКОГО В'ЯЗНИЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ

У звіті Шлезінґера ми знаходимо сміливу заяву про те, що «приклад Стенфордського експерименту надає повчальний урок для всіх військових операцій із затримання». Протиставляючи атмосферу у в’язниці Абу-Ґрейб порівняно м’яким умовам Стенфордського в’язничного експерименту, автори звіту вказують, що «під час операцій із затримання солдати діють у напруженій бойовій обстановці, яку ніяк не можна назвати м’якою». Така бойова обстановка, як і слід було очікувати, може сприяти набагато серйознішим зловживанням владою з боку військової поліції, ніж це дозволяли собі охоронці під час нашого в’язничного експерименту. Далі звіт

1 ... 152 153 154 ... 207
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло"