Лія Серебро, Олена Арматіна - Його інвестиція. Міняю інвестора. Частина 2., Лія Серебро, Олена Арматіна

 

— Як скажеш, бос, — він засміявся, але його погляд зупинився на мені довше, ніж я очікувала.

 

Я встала, щоб підняти документи вище над головою. Радість буквально переповнювала мене. Ми обидва були як наелектризовані цим успіхом. Не втримавшись, я повернулася до нього, і наші погляди зустрілися. Він теж підвівся, підходячи ближче.

 

— Дякую тобі, — сказала я, дозволяючи йому притиснути мене до себе.

 

І раптом ми обнялися. Це було несподівано навіть для мене самої. Я не знала, хто перший нахилився, але наші губи зустрілися, і я не опиралася. Це тривало лише мить, але здалося, ніби час зупинився.

 

— Не думай нічого такого, — сказала я, відсахнувшись від нього. — Це просто емоції, зрозумів?

 

Він всміхнувся, як завжди впевнено і нахабно.

 

— Добре, добре, бос. Але якщо ти готова повторити — я завжди тут, — підколов він, підморгуючи.

 

— Не розслабляйся, — кинула я йому, розгладжуючи свою блузку.

 

— Ну, якщо серйозно, треба відкоркувати пляшку шампанського. Це ж наш перший великий успіх, — запропонував він.

 

— Гаразд, заради цього можна, — погодилася я, ще трохи сміючись від радощів.

 

Салім знайшов пляшку в нашому маленькому офісному холодильнику, і ми наповнили келихи.

 

— За бізнес і успіхи в ньому, — сказав він, піднімаючи келих.

 

— За бізнес, — підтвердила я, стикаючись із ним келихом.

 

Ми розмовляли, згадуючи, як усе починалося. Про те, як я вагалася, чи варто взагалі вступати в цю авантюру. Про те, як він переконував мене ризикувати. І саме в цей момент двері офісу різко відчинилися, і на порозі з'явився Емір.

 

Його погляд буквально палав гнівом.

 

— Ви що собі дозволяєте?! — закричав він, підходячи ближче. — Це ви все підлаштували? Ви обоє?!

 

Я не могла не помітити, як Салім напружився, але залишився на своєму місці. Я, навпаки, зробила крок уперед, дивлячись Еміру прямо в очі.

 

— Ти сам винен, — сказала я спокійно, хоча в душі все ще бушував вогонь. — Це плата за твою брехню, за твою зраду.

 

— Ти зруйнувала все! — закричав він. — Ти забрала мою дитину, тепер ще й бізнес!

 

— Ні, Еміре, ти сам усе зруйнував. Я лише забрала те, що належало мені.

 

Його погляд змістився на Саліма, і в ньому з'явилася якась хижа злість.

 

— І ти, мій син. Ти продався заради неї? За моєю спиною?!

 

Салім зробив крок вперед, його голос звучав холодно і різко:

 

— Твій син давно виріс, батьку. І тепер я обираю те, що правильно.

 

Емір майже задихався від люті, але я знала: цього разу він програв.

 

 

Цей шлях був довгим, заплутаним і місцями нестерпно важким. Але тепер, коли я дивлюся на те, ким я стала і куди прийшла, кожен біль, кожен ризик, кожна сльоза здаються виправданими.

 

Життя навчило мене бути сильною. Я втратила і знайшла себе. Я любила, зраджувала і знову вчилася довіряти. Коли детальний тест ДНК підтвердив, що син — від Саліма, це ніби зняло з моїх плечей останній тягар сумнівів. Я бачила його очі, коли він дізнався. Відтоді його ставлення до нашого хлопчика змінилося: в кожному погляді, кожному дотику була безмежна любов і гордість.

 

Ми зібрали все, що було для нас цінним, і здійснили нашу першу й найсміливішу мрію — переїхали. Це була країна, яку всі називають раєм для бізнесу і життя. Наша нова домівка була в оточенні хмарочосів, серед яких стояв і наш власний офіс.

 

Ми створили бізнес, який перевершив усі наші очікування. Інновації у сфері технологій та нерухомості — це була наша спільна ідея. Ми запустили систему "Розумний дім майбутнього", яка за лічені місяці стала популярною у всьому світі. Тепер усі хотіли жити в будинках, які адаптуються до їхніх потреб, які піклуються про комфорт і екологію.

 

Гроші текли рікою. Ми інвестували в стартапи, розширювали бізнес, а наші доходи зростали з шаленою швидкістю. Але найголовніше — це було наше, побудоване на спільних зусиллях і повазі одне до одного.