Ясміна Лав - Покоївка для бізнесмена, Ясміна Лав

Емма

Навіщо я взагалі погодилася на цю вечерю ?
Треба було відштовхнути цього впертого осла.  Або ж...
Ні , не думай про це...

- І куди ж він поведе тебе ?- питає , хіхікаючи Іра , поки ми готуємо вечерю.
- Не знаю...
- А сама як думаєш ?

Здається , їй дуже весело ...
Ну що за подруга така?
Я собі місця не знаходжу , а вона  сміється з мене.

- Куди може повести дівчину такий чоловік ..!- це швидше ствердження , аніж питання .
- Думаєш , ресторан ?- підіймати брову подруга.
- Напевно...

Звісно, в ресторан . У нього ж , на вигляд , грошей хоч море гати , а такі люди не будуть їсти хот-дог з кіоску.
Тільки я не люблю всі ці пафосні місця . Почуваю себе не у своїй тарілці . 
Та вже доведеться іти .

- І що ж ти одягнеш ?
- Не починай .- переводжу на подругу застережливий погляд.
-Зрозуміла ...- нарізаючи овочі , опускає голову Іра.
- Виберу якусь сукню...

В голові вже перебираю свій гардероб . Я не велика любителька суконь або ж спідниць. Надаю перевагу джинсам , шортам і  футболкам . Щоб було комфортно.

- Може ти хочеш завтра відпроситися раніше з роботи ?- не перестає мене діставати Іра .
- Навіщо ?
- Ну , зачіска ...макіяж... Може б і гардероб обновила .
- Ні , не хочу .

Та це не зовсім так ...
Думаючи про Адама , всередині мене  прокидається дівчинка , яка хоче виглядати елегантно , ніжно , жіночно ... Я хочу йому сподобатися .
Але знаючи наперед що наші стосунки ( якщо вони почнуться) ні до чого хорошого не приведуть .... Я засовую свої фантазії в далекий кошик . І забороняю собі мріяти на цей рахунок .

- Ти могла б хоч добре провести час ...- зовсім тихо каже подруга , дивлячись на мене .

Могла б....
Краще не думати про це ...
Зайнятися вечерею і викинути все інше з голови .
А потім лягти спати . 
Так , мені просто потрібен хороший сон.

     ***

Навкруг тиша , чисте зоряне небо й великий круглий місяць заворожують . Під ногами теплий пісок , і раз за разом на берег виходять з шумом пухнасті хвилі . Не дивлячись на те що на вулиці майже осінь повітря тепле .

Адам розстелив ковдру майже біля самої води , розклавши на неї легкі закуски та фрукти .

Навкруг нікого , ми тільки вдвох і романтична атмосфера просто зашкалює.
Ми багато розмовляємо ,про все на світі ,  і сміємося .... 
Його посмішка зачаровує . І я не можу відвести погляду від ідеального тіла .
Мені не соромно , не ніяково . 
Я почуваюся комфортно поряд з цим чоловіком .

Через мить все міняється , Адам опиняється зовсім близько , торкається моєї талії рукою і сідає  ближче до себе .
Через легку тканину його футболки я бачу як напружуються його м'язи . Хочу торкнутися його . Хочу відчути на дотик ...
І вперше в житті роблю саме те , що хочу . Без страху та обачності .

Торкаюся гарячого тіла і оцінюю сталевий торс .

Моя шкіра палає під його пальцями . Які вже , до речі , підіймаються по внутрішній стороні бедра . А потім легко відсовують трусики .

Адам натискає великим пальцем на клітор і я видаю майже скиглення . Внизу все горить , живіт наливається тяжкістю , а дихати стає все важче .

Чоловік робить зі мною щось нереальне . Від чого я хочу кричати , та щоб не видати себе впиваюся зубами в його плече .

Він пестить мою горошинку , цілуючи груди і натискаючи на випираючі  соски . Я  не можу більше стримуватися . Починаю рухати тазом і чоловік вводить в мене палець . Не поспішаючи виходить і входить знову .
Я просто гублюся у відчуттях , але Адам не зупиняється . 
Він пестить моє гаряче тіло , торкається губами мочки вуха і вводить палець все швидше .

Внизу живота закручується пружина і я стогну , голосно стогну , чіпляючись за мужні плечі  , сама сідаючи на чоловічі пальці .

Різкі рухи вибивають все дихання з грудей і приходить така бажана насолода ...
Тіло обмякає і я відчуваю як мене вкладають на м'який , теплий пісок .

Підіймаю голову , хочу подивитися на чоловіка і відкриваю очі ...

Я у своїй кімнаті . На вулиці злива ... І десь далеко чути відлуння грому .
Це був сон ...

Але мої мокрі трусики говорять про інше.
Боже , мій перший оргазм . І я отримала його уві сні ...з чоловіком , якого навіть не знаю...

    ***

- Дівчатка , у нас сьогодні просто хаос . - повідомляє нам Сергій , поки дівчата за стійкою  , заселяють гостей , які приїхали .

А і справді ... Зазвичай , так рано в готелі тиша , а зараз в холі багато молодих людей . Навіть диванчики в зоні відпочинку зайняті .

- А що це у нас відбувається ?- питає Ірка, і хлопець усміхаючись не відводить від неї очей .

- Через два дні в нашому готельному комплексі проведуть конференцію , щось зв'язане з бізнесом ... Ось і заселяються всі учасники.  Тому готуйтеся до веселого дня .- каже Сергій і повертається за стійку .

- Ось тобі й відпросилася ...- з сумом вивчаю малюнок на мармурі , під ногами.
- Ти ж наче не збиралася ...- хитро усміхається подруга.
- Не збиралася ... А тепер і не зберуся ...

Обходжу Іру і йду до ліфта .

Взагалі , я вчора навіть не думала чепуритися для Орлова . Але прокинувшись зранку...
Словом , вирішила що все-таки буде правильно в ресторан одягти дещо елегантніше ніж джинси та футболка .

Якщо бути чесною , то мені захотілося здивувати Адама . Привернути його увагу , як казала Іра .
Та це вже зараз немає ніякого значення...

   ***

Адам

Ранок розпочався з холодного душу, тому що всі мої думки займала маленька руда лисичка . 
Яка ж вона була тендітна в тій синій сукні , на святі . Така ніжна і беззахисна ...коли плакала в моїй машині.

Моя фантазія раз за разом підкидувала нові варіанти продовження нашої сьогоднішньої вечері .

Так , я був впевнений що Емма погодиться . Вона ж не могла дозволити поцілувати її , хоч і хотіла . В цьому я також   впевнений.  
Та я все одно скуштую на смак її пухкі губки . Сьогодні ж ... 
І не відвертиться.