Делісія Леоні - Його заборонене кохання. По той бік прокляття., Делісія Леоні

— Я молодий. Мені не вистачає досвіду, можливо, якихось знань. Та й моє правління... дуже недовго. Я повинен прислухатися до порад своїх міністрів та радників, і водночас я розумію, що… вони можуть діяти у своїх інтересах проти мене.

— Вам потрібна людина, якій би Ви довіряли, як самій собі? - вгадала я його думки.

— Тейрен... мудра людина, сильний маг, який не раз допомагав моєму батькові на полі бою і за столом переговорів. Але Ви  навіть не уявляєте з ким маєте справу, Еріеле. Життя у палаці забрало в нього найцінніше, чим він дорожив. Він навіть поклявся, що ніхто і ніщо не зможе його змусити повернутися до палацу.

— Зовнішність? – засумнілася, я у своїх здогадах.

Деніель сумно посміхнувся.

— Його вагітну дружину.

— Вороги?

— Прокляття тих, хто хотів прибрати його з палацу. Вони досягли своєї мети.

— Вони були покарані? - тепер ясно вимальовувалась картина того, що відбувається.

— За всіма своїм заслугам. Але ніхто не зміг зняти прокляття. Тепер розумієте, що нікому не вдасться його знову привести до палацу та змусити служити на благо імперії?

— А як він отримав шрами? - проігнорувавши питання, запитала я.

— Намагався їх урятувати, наскільки я пам'ятаю. Але більш докладніше не знаю.

Я задумалась. Доля графа явно не балувала. Ось чому він так вразився, дізнавшись про мою магічну спеціалізацію.

— Це, звичайно, не шантаж, Ваша Величносте, але дозвольте запропонувати угоду. Я зроблю так, щоб граф знову повернувся до Вас на службу, а Ви… анулюєте заручини з принцесою Алією.

Імператор глянув на мене зверхньо.

— Добре, - несподівано заявив він. - Тільки є умова і з мого боку, Еріеле.

— Яка?

— І якщо я — імператор, смію навіть просити дві умови.

— І? - уся в очікуванні запитала я.

— Перше: Ви залишитеся поки моєю… фавориткою. Все ж таки… це хороший спосіб усім лоскотати нерви, а також це буде своєрідним бар'єром між мною і принцесою. До певного часу,  - уточнив чоловік. - Друга умова... я анулюю заручини, якщо, - він зробив таку довгу паузу, що я вже вся звелася, - якщо Тейрен теж буде проти нашого союзу.

Ми давно повернули назад і вже майже повернулися до графа, який продовжував стояти під деревом, упершись плечем у стовбур і задумливо дивлячись на небо.

Імператор теж мав свої плани. Йому фаворитка, така як я, була дуже потрібна. І це було чудово. Грати перед ним уже не варто було більше. Зрештою, він відкрито озвучив, що не хоче наражати свою імперію на небезпеку, визнав свою недосвідченість і страхи. Значить, він не зможе обдурити мене і за кілька секунд змінити своє рішення.

— Я згодна, - твердо заявила я.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно