Євгеній Павлович Литвак - Епоха слави і надії, Євгеній Павлович Литвак

– Вам потрібно уважніше відноситися до власних снів, аналізувати їх, – відповів Ніколас. – Наприклад, людині наснилося, що її збила машина, а потім, через недовгий час, це сталося з нею в реальному житті. Вона розповідає всім, що сон був пророчим, але забуває про одне, що за місяць до події влаштувалася на нову роботу і повадилася перебігати дорогу в недозволеному місці, щоб не запізнитися на летючку. Власний мозок подавав їй сигнал, що не варто цього робити, що це небезпечно!

Сон, як будь – який прогноз, може збутися, а може і ні, – підвів підсумок Ніколас. – До речі, про пророчі сни, – продовжив він. – Припустимо, мені приснилося, що завтра я піду на роботу. Це пророчий сон? По логіці – так, адже приснилося майбутнє. Але більшість не погодяться з цим твердженням, оскільки все занадто очевидно. Інший приклад. Я побачив уві сні, як мені на голову падає бурулька. Прокинувшись вранці, я вийшов на вулицю і це дійсно відбувається.

Багато хто скаже, що сон був віщим, але в одному тільки Лондоні від падіння бурульок щодня страждає близько ста чоловік. Я міг просто подивитися прогноз погоди, де обіцяли ожеледь і попереджали про небезпеку падіння бурульок, а мозок спроектував це в деяке пророцтво, у вигляді сновидіння, але це не означає, що воно точно збудеться. Тут буде доречно процитувати одну людину: "Якщо вам наснилося, що на скачках виграє кінь під номером шість, поставте на неї трохи грошей, але не закладайте при цьому свій будинок".

Так і в цій ситуації: приснилося, як бурулька падає на голову, будьте обережніші, але не фанатійте, – Ніколас похитав головою. – Безглуздо не явитися на роботу через цей сон. Якщо бажаєте, можете навести свої приклади.

Кілька глядачів підняли руки, ведуча передала в зал, підготовлений заздалегідь мікрофон.

– В нашому місті жили дві сестри, зовсім молоді, їм було не більше двадцяти, – почала свою розповідь жінка середнього віку. – Обоє отруїлися чадним газом. Після того, як їх поховали, убитій горем матері приснився сон, ніби одна з дочок зве її на допомогу, каже, що не померла, що лікарі помилилися. Наступного дня жінка підняла всіх, щоб відкопали тіла її дочок. Мертва дівчина в одній труні лежала так само, як і була похована. А ось у іншої, яка снилася матері, все лице виявилося роздряпаним, рот застиг у беззвучному крику. Кришка труни з внутрішньої сторони, була вся роздерта . Мабуть, дівчина опритомніла і намагалася вибратися, але померла від нестачі кисню перш, ніж її відкопали.

Мікрофон передали миловидній дівчині, що підняла руку, з перших рядів:

– Я неодноразово за собою помічала, що мої бажання і сни, так або інакше збуваються. Казала, що не ходитиму в вересні на пари ні за що, так і вийшло – розтягнення зв'язок. Говорила, що було б цікаво подивитися на свого свсіда рятувальника, який виніс з пожежі дітей насправді – подивилася. Спочатку уві сні, а потім наяву, вдома сталася пожежа і він мене врятував. Якщо чесно, після всіх цих випадків мені стало страшно спати і бачити сни.

Далі слово взяла блондинка з ямкою на підборідді:

– Шість років тому помер мій друг. Загинув у аєрокатастрофі. Напередодні мені наснився сон про те, як падає його літак. Я розповіла йому про це, але він відмахнувся, сказав, що все буде добре. А в новинах передали, що літак розбився. Я спочатку не повірила, подумала, що це якась помилка. Але потім до мене прийшов наш спільний друг і сказав, що Міхаэль загинув. Я важко переживала втрату, багато плакала, боялася засинати, щоб не побачити ще чиюсь смерть. Але, якось Міхаэль явився до мене уві сні, обійняв мене і заспокоїв, вибачився, що не прислухався до мого попередження. Відтоді кожного разу, коли мені складно або сумно, я відчуваю його присутність, що він поруч і підтримує мене.

Коли всі ті, що бажали – висловилися, Ніколас знову піднявся з крісла:

– Грань між життям і смертю оманлива і невизначена. Хто може сказати, де закінчується одне і починається інше? Згадайте, що відбувається з тими, кого забувають? "Летаргія" з латині переводиться, як "забуття і бездіяльність", уявна смерть, стан нерухомості, схожий на сон. В людини два головних органи, які безупинно працюють на протязі всього його життя – мозок і серце. Коли перестає працювати серце, людина помирає, а коли відключається мозок – він занурюється в летаргію, стан, який може стати роковим.

Найдревнішим джерелом згадок летаргічного сну і живцем похованих, являється Старий і Новий Заповіти, де є приклади воскресіння померлих. А це не що інше, як пробудження після летаргічного сну або реанімація при клінічній смерті.

– Ви стверджуєте, що ваша наука про сновидіння допомагає отримати відповіді на ті питання, що хвилюють людину. Це дійсно так? – Запитала явно заінтригована ведуча.

– Я б сказав, що проблеми допомагають вирішити не лише усвідомлені сновидіння, а просто сон у цілому. Історія знає не один випадок, коли великі вчені знаходили відповіді на ті, або інші питання саме уві сні, адже в цьому стані людина не пов'язана межами мислення. Але рішення завжди приходить у вигляді нелогічних асоціацій, які вимагають подальшої інтерпретації. Коли ми спимо, у нас відбувається підсвідомий аналіз всього того, що сталося за день. Як ви знаєте, вісімдесят відсотків інформації людина сприймає невербально.

Саме з цієї причини ми можемо, наприклад: підсвідомо відчувати небезпеку, не розуміючи, звідки взялося це почуття. Припустимо, ви зайшли до свого кабінету і раптом вам стало дуже тривожно. Виною тому можуть бути пересунуті кимось теки на вашому столі, які ви помітили всього лише краєм ока. До свідомості ця інформація може не дійти, зате підсвідомість може вловити її і потім почати подавати сигнали, але знову ж таки не безпосередньо, а образами.

– Що таке усвідомлене сновидіння, і як довго люди вивчають техніку занурення в подібні сни? – Поцікавилася ведуча.

Сам Ніколас був тільки рад таким цікавим і продуманим питанням. Адже, відповідаючи на них, він міг притягнути увагу до масштабної проблеми людства – невміння чути свої внутрішні сигнали.

– В люцидних або усвідомлених снах, людина може керувати своїм станом. Це певна техніка, якій вчаться від декількох місяців до року, залежно від індивідуальних особливостей. Але якщо ви одного разу пережили такий стан, то кожне подальше занурення даватиметься все легше і легше. Можна провести аналогію з фізичним тренуванням: перший час складно, м'язи не можуть витримувати таке навантаження, але незабаром стає помітно, що колишні вправи робляться з