Ема Ноель - Моя зухвала, Ема Ноель
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Міла повернулася… Навіщо?!
Він відривається від мене, відчуваю, що робить це неохоче, дивиться мені в очі затуманеним поглядом. Потім повертається до своєї дівчини, так і не прибравши долоні з моїх плечей. Але раптом я розумію, що дотик став м’яким, ніжним, а не злим.
— Забирайся геть, — гаркає в сторону Міли. Жінка ошелешено кліпає, а потім виходить, голосно грюкнувши дверима.
А я…
Поки Руслан дивиться на вихід, вислизаю з його рук і біжу нагору.
— Кіті, ні! — гукає з болем у голосі й біжить за слідом.
Я зачиняю двері своєї кімнати і притискаюся до них спиною. Сповзаю вниз. Я не розумію, що зі мною відбувається. Мені чомусь раптом стало так страшно…
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. АнонімноУвага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Моя зухвала, Ема Ноель», після закриття браузера.
